НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЕКТ "Дослідження фольклорної спадщини Щорсівщини"

  АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОЕКТУ

                Останнім часом усе більше уваги приділяється пи­танням особистісно орієнтовано­го освітнього процесу, тобто тако­го процесу в освіті, який зорієнто­ваний на особистість. Особистість людини створюється суспільни­ми зв'язками, в які вона вступає у своїй предметній діяльності. Проте основною діяльністю діти займа­ються в стінах школи, тому саме школа має урізноманітнити цю ді­яльність, зробити її більш живою й конкретною, щоб надати мож­ливість для різнобічного розвитку особистості дитини.

         За результатами досліджень різних міжнародних організацій і фон­дів, учні з пострадянських держав відрізняються від своїх зарубіж­них однолітків великим обсягом знань і водночас неспроможніс­тю застосовувати їх у реальному житті. Використання в навчаль­ному процесі методу проектів дає змогу подолати цей бар'єр, навчити дітей самостійно здобува­ти нові знання та застосовувати їх на практиці.

           В основі цього методу лежить розвиток пізнавальних, творчих навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити. Метод проектів завжди орієнтова­ний на самостійну діяльність учнів — індивідуальну, парну, групову. Це така система навчання, за якої учні здобувають знання і вміння у процесі планування та виконання завдань, які постійно удосконалюються.

           Це метод поєднання теорії з практикою. Він пов'язує всю нашу навчальну і виховну роботу з життям, допо­магає молодій людині включитися в активну дію. На передній план виступає випереджальний розвиток самої дитини як творчої особистості.

             Важливою характеристикою проектної діяльності є ак­тивна позиція учня і реалізація принципу «Вчитись діючи». Адже саме під час проектування учень вчиться визначати мету діяльності, планувати, відкриває для себе нові знання, експериментує, обирає шляхи, ста­вить завдання, реалізовує свої можливості, досліджує, думає, створює, діє.

   

Мета проектної роботи: ознайомитись з надбаннями українського   фольклору; розвивати й продовжувати кращі традиції і звичаї українського народу;cприяти підвищенню загального рівня культури майбутнього покоління; формувати в них позитивне сприйняття високоморальних традицій нашого народу; виховувати любов до національних надбань, які є виразником культури нашого народу.                         

 Даний проект вимагає  вирішення таких навчальних завдань:

1. Збагатити учнів знаннями духовної культурної спадщини нашого народу, навчити цінувати свою культуру і звичаєвість .

2. Сформувати  в учнів вміння знаходити, відбирати та опрацьовувати  літературний матеріал.

3. Формувати в учнів навички роботи в парах, малих групах.

5.Формувати навички культури спілкування. Домогтися розвиненого, багатого й гнучкого мовлення учнів. Виховувати  толерантне , доброзичливе ставлення до оточуючих.

6.Формувати уміння будувати відносини на основі взаємодопомоги, взаємопідтримки, уміння дружити , вступати в рівні партнерські стосунки.

7.Розвиток естетичної сфери учнів, формування сприйняття краси й гармонії в мистецтві.

Учасники:  учні  7 - 9 класів

          

Міжпредметні зв’язки: українська література, народознавство (основна), українська мова, інформатика(допоміжні).

        

 Методи вивчення теми: збір матеріалу, соціологічне опитування, інтерв’ю, укомплектування фотоматеріалів, аналітична обробка зібраних матеріалів.

 Термін реалізації проекту: протягом  2011 - 2012 н.р.

ЕТАПИ ПРОЕКТУ

1.    Пошуковий:

-         визначення теми, постановка мети, завдань (ВЕРЕСЕНЬ).

2.    Аналітичний:

-         визначення плану діяльності, розподіл обов’язків, визначення джерел інформації та методів дослідження (ЖОВТЕНЬ).

3.    Практичний:

-         початок накопичення інформації, виконання проектних завдань;

-         соцопитування , інтерв’ювання, підготовка фотоматеріалів;

-         робота в шкільній та місцевій бібліотеках, в мережі Інтернет;

-         обговорення перспектив щодо подальшої розробки обраної теми проекту, з використанням проміжного контролю вчителем  (ЛИСТОПАД - КВІТЕНЬ).

4.    Презентаційний:

-         групові повідомлення про результати роботи;

-         написання рефератів, оформлення буклету (ТРАВЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ)

План роботи за проектом

1.Індивідуальний запис пісень, що побутують в родині. (ЖОВТЕНЬ-ЛИСТОПАД)

2. Соцопитування. Інтерв’ювання. Індивідуальне відвідування осель за місцем проживання. Запис календарно-обрядових пісень. (ГРУДЕНЬ-СІЧЕНЬ)

3. Колективне відвідування шкільної бібліотеки. Опрацювання творчої праці Куса Л.А. «У плині часу…» (ГРУДЕНЬ)

4. Проведення хвилинок «мудрості» на уроках української літератури. Обговорення ідейного змісту попередньо записаних учнями прислів’їв і приказок. (ЛЮТИЙ)

5. Колективний запис фольклорних творів від , жительки села Займище. Фотографування. (БЕРЕЗЕНЬ)

6. Рольове читання записаних учнями казок. (КВІТЕНЬ)

7. Укомплектування зібраного матеріалу.

 Зібраний матеріал

 

КОЛИСКОВІ ПІСНІ

***

Ходить котик по горє,

Носить сон у рукавє,

Усім дєткам продає,

А Мішечці такт дає.

Записано Литвиненко Анною зі слів Трало Марії Василівни

***

Ой котику, баю-бай,

Піди дров нам нарубай,

Да пічечку затопи,

Міші каші навари,

Да мішечку накорми,

Да Мішечка буде спать,

А я буду колихать.

А-а, бай-бай,

А-а, бай-бай.

Записано Литвиненко Анни від слів Трало Марії Василівни

***

Ой люлі, люлі, люлі,

Да й налєтєлі гулі,

Да й посолі на люлі,

Да началі щебетать,

Да й маленьке пробуждать.

А ви, гулі, не гудіть

Да й маленьке не будіть.

Записано Довбиш Вікторією зі слів Попович Ольги Пилипівни

***

Ай ну-ну-ну, люлі,

Налетіли гулі,

Сіли на воротях

В червоних чоботях.

Стали думать і гадать,

Чим дитину годувать.

Чи бубликом чи медком,

Чи пшеничним пиріжком,

Чи білими калачами,

Щоб  гуляло з паничами,

Щоб гуляло , не боліло

Й до матері не остигло.

Записано Сміловець Дариною зі слів Апецько Ганни  Андріївни

***

Ой, коту, коту.

Не йди в хату,

Не ходи, не гуди,

Нашу Манєчку не буди.

Записано Сміловець Дариною зі слів Апецько Ганни Андріївни

***

Пішла киця по водицю

Та й у пала у криницю.

Пішов котик рятувати

Та за вушко витягати.

Витяг кішечку за вухо

Та й посадив там, де сухо.

Стали думать і гадать,

Чим котика годувать?

Чи бубликом, чи медком,

Чи пшеничним пиріжком,

Чи білими калачами.

Щоб гуляла з паничами.

Записано Кривенко Анною зі слів Колоші Наталії Герасимівни

ПІСНІ ПРО КОХАННЯ

***

Я піду в садочок

Та й зірву листочок,

Та й понакриваю

Милого слідочок.

Щоб роса не впала,

Пташки не ходили,

Щоб мого милого

Другі не любили.

Одна полюбила,

Ще й причарувала,

Несолону рибку

Вечерять давала.

-Вечеряй, козаче,

Ти не сумнівайся,

Коли жінку маєш,

То й не признавайся.

-А я жінку маю,

Ще й діточок двоє,

Ще й діточок двоє,

Чорняві обоє.

Жінку я покину,

Діток залишу.

А з тобою, мила,

Піду погуляю.

Записано Петрик Дариною від Петрик Наталії Іванівни

  

ПРО РОДИННЕ ЖИТТЯ

-Ой ти , груша моя,

Кучерявенька.

Ой коли ти зійшла,

Коли виросла?

Ой коли ти зійшла,

Коли виросла?

-Я весною зійшла,

Літом виросла.

Я весною зійшла,

Літом виросла.

На крутий бережечок

Вода винесла.

На крутий бережечок

Вода винесла.

А на жовтім піску

Вкорінилася.

А на жовтім піску

Вкорінилася.

А на той же забор

Похилилася.

***

Ой не шуми, луже,

Зелений байраче…

Не плач, не журися,

Молодий козаче…

Не сам же я плачу,-

Плачуть карі очі,

Що нема спокою

Ані вдень, ані вночі.

Сусіди близькії-

Вороги тяжкії.

Не дають ходити

Дівчину любити.

Я ж буду ходити,

Я ж буду любити.

Ще й до себе візьму,

Буду з нею жити.

Записано Булденко Оленою від Опецько  Віри Петрівни

ЖАРТІВЛИВІ ПІСНІ

***

Чи я ж тобі не казала

Василю, Василю,

Купи мені намистенько

На білую шию.

Шия біла, шия біла,

Намистенько красне,

А твій батько пив горілку,

А ти в нього вдався.

А твій батько пив горілку,

А ти в нього вдався.

Твого батька прив’язали,

А ти одірвався.

Чи ж тобі не варила,

Василю, Василю,

У смачному борщі півня

Ще й горщик кисілю.

Півня з’їли, кисіль з’їли,

А горщик розбився.

Ти зі мною , Василечку,

Навік посварився.

Ой Василю, Василечку,

Серденятко моє,

Беруть тебе у солдати,

Нехай батько іде.

Записано Петрик Дариною від Матюх Людмили Григорівни

***

Сонечко заходить – пора йти домой,

Що мені казати мамінці родной.

Вийшла на крилечко стукаю у вікно,

Відкривай, матінко, я вже тут давно.

Мама отворила – виговор дала:

-Ой де ж ти, доню, до цих пір була?

-В подруги ночувала – косу розплела,

З милим розпрощалася,-  та й заплакала.

Записано Довбиш Вікторією зі слів Попович Ольги Пилипівни

КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ

***

Ой на горі жита много,

Йой, йой, йой, йой, йой!

Половина зеленого,

Гой-я, гой, гой-я, гой, гой-я, гой!

Ішла його дівка жати,

Йой, йой, йой, йой, йой!

Та забула серпа взяти,

Гой-я, гой, гой-я, гой, гой-я, гой!

Записано Сміловець Дариною зі слів Апецько Ганни  Андріївни

***

А вже сонце котиться,

Нам додому хочеться.

Хочеться давно,

А ми не йдемо.

А ми не йдемо.

Приказу ждемо.

Приказу ждемо

Од пана свого.

Записано Сміловець Дариною зі слів Апецько Ганни  Андріївни

***

А наші віночки

З золота-колосся,

Щоб нам у колгоспах

Заможно жилося!

А в наших віночках

Доріднеє зерно,

Щоб вся артіль наша

Завжди була перша!

Записано Сміловцем Дмитром зі слів Герасименко Катерини Василівни

 КОЛЯДКИ ТА ЩЕДРІВКИ

***

Нова рада стала,

Як на небі хмара.

Над вертепом звіздар ясна

Увесь світ осіяла.

Де Христос родився,

В ясла положився,

Там младенець перед Богом

Пеленами оповився.

Хвалим тебе, пане,

Ясний господарю.

Пошли, Боже, многі літа

Цьому дому й господарю.

Щоб і хліб родився,

Щоб і скот плодився,

А щоб-же наш пан-хазяїн

Та й ні об чім не журився.

Примовляючи: Вечір добрий!

Записано Петрик Дариною зі слів Насінник Олени Василівни

***

Що в полі, в полі плужок оре,

А за тим плужком сам Бог ходе,

Богородиця їсти носить,

А Перечистая Бога просить:

-         Уроди, Боже, пшеницю,

Жито, пшеницю, всяку пашницю.

Промовляючи: З празником вас поздоровляю!

            Записано Булденко Оленою зі слів Опецько  Віри Петрівни

***

Маленький хлопчик

Ізліз на стовпчик,

У дудочку гра,

Христа забав ля.

А ви, люди, знайте

По пиріжку дайте.

Як пиріжка нєту,

Несіте конфету.

            Записано Довбиш Вікторія зі слів Попович Ольги Пилипівни

              

***

Колядин, коляди,

Я у батька один,

Коротенький кожушок,

Подаруйте пиріжок.

Пиріжка нєту,

Несіте конфету.

             Записано Довбиш Вікторія зі слів Попович Ольги Пилипівни

     ***

Вискочив козлець

Із нових сінець,

Показав рожок,

Дайте пиріжок.

А пиріжка мало,

Дайте крішку сала.

Крішки сала мало,

Дайте кавбасу,

А то хату рознесу.

Записано Записано Литвиненко Анни від слів Трало Марії Василівни

            ***

Щедрик-петрик,

Дайте вареник,

Ще того мало-

Кусочок сала,

Решето овса,

На верх ковбаса

Да й пісенька вся.

Скорій дарійте,

Нас не баріте,

Короткі свитки,

Померзли литки.

Записано Записано Литвиненко Анни від слів Трало Марії Василівни

 Прислів’я та приказки записані учнями

На новий рік прибавилося дня на заячий скік.

Грім гримить - буде хліб родить.

Майська роса коням краще вівса.

Де багато пташок, там мало комашок.

Влітку один тиждень рік годує.

Сім год мак не родив і голоду не було.

Прийшов спас – держи рукавиці про запас.

Зимове сонце світить, та не гріє.

Не дивись на чоловіка , а на його діло.

Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

Бджола мала, а й та працює.

Як голова сидіє, то чоловік мудріє.

Сухар з водою, аби серце з тобою.

Чоловік та жінка – одна спілка.

Жінка не черевик – з ноги не скинеш.

Дочка – як ластівка: пощебече, пощебече та й полетить.

Знає кіт, чиє сало з’їв.

Надувся, як ковальський міх.

Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся.

Голодний з’їсть й холодне.

Чужа хата – гірше ката.

Од ціпа в спині сіпа.

Казка

Хто митиме горщик?

        Бувало – живало, жили дід та баба. Бідно жили, небагато. А ліниві були – жоден працювати не хотів.

       Дід говорить:

-         Звари, бабо, каші!

      Зварила кашу. Смачну-у кашу наварила! Поїли. А горщик брудний: каша з муки була. Жодному мити не хочеться .

       Старий каже:

-         Стара, помий горщика!

       Ніхто горщика не миє. Ну, і нехай! Так і спати полягли. А домовленість уклали: хто вранці першим заговорить , той і митиме горщик. Проспали ніч .

        Настав ранок. Ось і лежать двоє. Той не говорить, і другий не говорить. Лежать. Вже і час полудень, а у них і піч не топиться. Люди почали товпитися: що ж сталося у них? Людей п’ять зайшло в хату. А вони все лежать, мовчать.

        Сусіди питають:

-         Що у вас трапилося?

       Вони мовчать. Почали усе село збирати. Що з ними трапилося, не можуть зрозуміти. Повна хата людей. Народ галасує, шумить – вони мовчать.

-         Ну, що з вами трапилося?

       Мовчать.

-         Ну, що робити? За попом пошлемо? Що таке з ними?

      Привели попа. Той питає:

-         Що з вами трапилося? Потрібно вас сповідувати.

-         Мовчать. Так піп нічого і не зміг у них випитати. Мовчать та й тільки.

      Піп запропонував:

-         Не можна їх лишати. Треба , щоб з ними хтось залашився!

      Одна жінка відізвалася:

-         Я залишуся, буду за ними наглядати. Тільки мені й зарплатню треба…        Як без грошей будеш жити?

        Піп одповів:

-         Ось пальто висить, за послуги візьми.

        Баба і вскочила:

-         Віддам я своє пальто!? Ні, нікому!

        А дід і каже:

-         Тобі, бабо, мити горщик!

Записана  Петрик Дариною зі слів Матюх Людмили Григорівни

 Дитячі забави

         Гравці стають вряд, один за одним. Беруть один одного за пояс і ходять в різному напрямку: прямо, колом, в’ються. У цей час між одним із гравців – сірим котом, який стоїть першим в ряду і водить усіх, і тими, що стоять в ряду останніми і звуться мишами, відбувається такий діалог:

-         А є миші в стозі?

-         Є!

-         А не бояться кота?

-         Ні!

-         Ой, як кіт поворушить, то всіх мишей подушить!

     За цими словами всі розбігаються, а кіт ловить мишей: кого зловить, той стає котом. Гра починається спочатку.

Записано Кривенко Анною зі слів Колоші Наталії Герасимівни