ОПОРНІ СХЕМИ "Синтаксис і пунктуація"

   Синтаксичний розбір простого речення

         Воскрешаю в пам'яті давні перекази і бувальщини.

Речення просте (бо одна граматична основа), розповідне (спонукальне, стверджувальне), неокличне (окличне), поширене (бо є другорядні члени речення), повне, односкладне (є тільки присудок), означено-особове ( неозначено-особове, узагальнено-особове, безособове, називне), ускладнене однорідними членами речення: перекази і бувальщини.

Синтаксичний розбір складного речення   

1.              Порятуй красу – і вона порятує нас.

Речення складне, ССР, складається з 2 частин, з'єднані сполучником і, смислові відношення – причиново-наслідкові.

[     ] - і  [     ].

2.            Я виросла серед пісень, які співала тихо мати.

Речення складне, СПР, з підрядною означальною, головна частина: «Я виросла серед пісень»; підрядна частина: «…які співала тихо мати». Частини з’єднані підрядним сполучником які.

  

Односкладні речення

Або підмет, або присудок

Ø ОЗНАЧЕНО-ОСОБОВЕ ( я, ми, ти, ви): Запалимо (хто? ми!)  серце працею.

Ø УЗАГАЛЬНЕНО-ОСОБОВЕ (я,ми, ти, ви – у прислів’ях!!!): Вмій пожартувати (хто? ти!) , та знай (хто? ти!) , коли перестати.

Ø НЕОЗНАЧЕНО-ОСОБОВЕ (вони): Вхід до землянки зробили (хто? вони!)під великим горіховим кущем.

Ø БЕЗОСОБОВЕ  ( слова на  -но, -то, дієслова на  -ти, прислівники, безособові дієслова: смеркає,світає, вечоріє, притихло…): Пахне сіно.

Ø НАЗИВНЕ  (підмет: ХТО? ЩО?): Високі сосни (що?). Серпень(що?). Спека(що?). Синь(що?) ріки.

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ

ОДНОРІДНІ

1.    Цвіте малина,  смородина,  квасоля.

2.    Проміння місяця ламалося у хвилях,  блищало,  лопотіло  і  рябіло.

3.    Туман то летить пеленою,  то  хвилює од вітру,  то розривається, одкриваючи блакитну воду.

4.    По садах цвітуть голубенькі проліски і ліловий ряст, вишеньки і черешеньки, груші і яблуні.

5.    А там і ліс, і поле , і сині гори за Дніпром.

6.    Усе поволі зникає: море,  скелі,  земля.

7.    Папери були скрізь: і на столі, і на плицях.

8.    Весь степ, і лиман, і озеро, і море – все закуталося у чарівний світ.

УВАГА!!!

Ні те  ні се, ні риба ні м'ясо, ні так  ні сяк, ні туди  ні сюди.

ЗВЕРТАННЯ

1.    Ой ти дівчино , ясная зоре !

2.    Неси ж мене , коню,  по чистому полю.

3.    Заграй, синє море,  та під тими байдаками.

4.    Місяченьку,  наш голубоньку ,  ходи до нас вечеряти.

5.    Вам,  сіячі ,  плугатарі ,  спасибі!

ВСТАВНІ СЛОВА

Мабуть, здавалося, очевидно, напевно, либонь,  може, справді,  нарешті, до речі, крім того, на думку…, по-моєму, за словами…, отже, на щастя, на жаль, будь ласка, вибачте,  наприклад, по-перше, по-друге, по-третє….

На щастя,   літак ішов по курсу на схід.

Отже,  Шовкун не вповав ні на повагу, ні на шану.

Це , до речі , старовинна прикраса.

Ти підеш і , може , вже більше не прийдеш.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ ЗВОРОТ

Мов, наче, ніби,   як, немовби,  ніби, неначе…

Уже стоїть облите зелено-жовтим сяйвом, ніби зачароване й скам'яніле, неначе намальоване на полотні.

ЗВОРОТИ

Дієприслівниковий

-учи, -ючи, -ачи, -ячи, -ши, -вши

Аж коли дочитав і , одірвавши очі , озирнувся , згадав, де він.

КОМА - ЗАВЖДИ

Дієприкметниковий

Написати – написаний,

прочитати – прочитаний,

зігріти – зігрітий,

квітнути – квітучий

……..СЛОВО (від якого ставимо питання) ,           ДЗ                   , ………….

В імлистій долині , осяяній срібним промінням, стояли широкі лани жита.

АЛЕ!!!

Тьмяно полискували  наповнені водою  колії.

СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

Має 2 і більше граматичних основ (ГО)!!!

ГО – підмет і присудок.

Між частинами ставимо кому!!!

Частини можуть поєднуватися сполучниками:

а , але, і, ті, й, або, чи, то, ні…ні, що, де, коли, якщо…то, бо, тому що, що, ніби, мов, звідки…

1.     Заховалося за горами сонечко,  і з  гір повіяло холодом, вогкістю.

2.     Ніч минула швидко,  і настав сірий, туманний ранок.

3.     Понісся перший порив вітру,  і човен здригнувся.

4.     Нитки дощу єднають землю й вись, земля і небо жагучо  обнялись.

5.     Ми працю любимо, що в творчість перейшла.

6.     Люблю, коли хвилі шумують, лишаючи слід.( ДЗ)

7.     У дуплі знову шерехнув вітерець, а на шляху стихла пісня.

ПРЯМА МОВА

Пряма мова – завжди в лапках!!!

Від слів автора відокремлюється так:

, -  

! –

? –

Якщо автор перший, то між ними ДВОКРАПКА!!!

1.    « До булави треба голови !» -  казали запорожці.

2.    « Учіться наполегливо , -  часто повторював нам учитель , - без знань людина безкрила і безсила ».

3.     «А куди ти мандруєш , парубче?» -  запитали у Тараса  чумаки.

4.     Тося долонями підштовхувала каченят , благала : « Пливіть, рідні, пливіть , ненаглядні !»

ЦИТАТА  = ПРЯМА МОВА

1.    Олесь Гончар писав: «Тарас Шевченко й Іван Франко – це справді ті два могутні крила, які винесли українське слово на простори світові»

2.    «Борітеся  –  поборите!» – закликає Шевченко.

ЦИТАТА

1.    Правильно говорять, що  «ситий голодного не розуміє».         (цитата = частина           речення)

2.    Як гарно змальовує  весняну пору року Є.Гуцало:

Весна зіткала вчора гобелен

У лузі  - з трав, із квітів, з верболозів.

Зіткала вітер і зіткала клен,

Грози зіткала молоді погрози.                   (цитата = вірш)

                                 СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

ССР

(складносурядне)

(а, але, і, й, та, проте, зате, чи, або, ні…ні )

[     ],  і  [     ].

частини незалежні, між ними ставимо кому!!!

ð Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть. (Між частинами ставимо найчастіше кому!!!)

ð Порятуй красу – і вона порятує нас. (Тире ставимо, бо  є наслідок)

ð Лише могутні дуби кивають кучерявими головами і тендітні берізки опускають зелені коси. (Кому не ставимо, бо є спільний член речення – лише, тільки, тут, де-не-де)

Смислові відношення між частинами

Ø одночасності

Ø послідовності

Ø чергування подій

Ø протиставлення

Ø причинно-наслідкові

Синтаксичний розбір

Порятуй красу – і вона порятує нас.

Речення складне, ССР, складається з 2 частин, з'єднані сполучником і, смислові відношення – причиново-наслідкові.

[     ] - і  [     ].

                                                           

                                                           СПР

(складнопідрядне)

( що,щоб, який, бо, тому що, мов, ніби, якщо ... то, коли, де, чий…)

 

[          ] ,     (що     … ).

                                              головна        підрядна

Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.

Люблю людей землі моєї, бо я землі своєї син.

ВИДИ

1.     СПР з підрядною з'ясувальною (питання відмінків: кого? що? ким? чим? кого? чого?)

         Людині треба, щоб її робота залишалася після неї самої жити.

2.      СПР з підрядною означальною (питання означення: який? чий?)

         Я виросла серед пісень, які співала тихо мати.

3.        СПР з підрядною обставинною (питання обставини: де? коли? куди? чому? звідки? наскільки?)

        Тепер я скрізь, де світло і любов.

ОБСТАВИННІ                 мети

                            причини                       порівняльні

місця

                міри                  часу

СПР з кількома підрядними

1.     СПР з однорідною супідрядністю:

[          ] , (щоб … ) ,   (щоб … ).

Я мрію так життя прожити, щоб кров і піт віддать землі своїй, щоб у плодах мої хилились віти, щоб розроставсь в глибинах корінь мій.

2.     СПР з неоднорідною супідрядністю:

(Коли … ) ,  [            ] ,   (що … ).

Коли пісні мого краю пливуть у рідних голосах, мені здається, що збираю цілющі трави я в лугах.

3.     СПР з послідовною супідрядністю:

       [       ] ,   ( що … ) ,    ( хоч … ).

       Я син народу, що вгору йде, хоч був запертий у льох.

4.     СПР змішаного типу:

[        ] ,   (що … ) ,   (яка….) ,   ( яка … ) ,   (що….).

Треба було ще глибоко розуміти, що мова тільки та невичерпно багата, яка виплекана твоїм рідним народом, яка живиться із народних джерел, що ніколи не замулюються.