УРОК "«Лугом іду, «Світи, коня веду», місяченьку», Родинно-побутові пісні. «За городом качки пливуть»

Родинно-побутові пісні. «За городом качки пливуть», «Світи, світи, місяченьку», «Лугом іду, коня веду»

Мета: проаналізувати тексти родинно-побутових пісень «За городом качки пливуть», «Світи, світи, місяченьку», «Лугом іду, коня веду», визначити їх мотиви, тематику, художньо-поетичні засоби; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, увагу, спостережливість, уміння виразно читати і виконувати пісні, висловлювати судження про їх зміст; виховувати повагу до родини як осередку суспільства, давньої культурної спадщини свого народу.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: аудіозаписи пісень, картки оцінювання навчальних досягнень на уроці, засоби запису пісень, носії Інтернет - мережі, тексти пісень, табличка «Художні особливості пісні «Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Літературно-музична вікторина «Пізнай пісню»

Учні, уважно слухаючи уривки пісень (виконує підготовлена учениця), повинні визначити їх назву:

    1.     Щоб ті трави повсихали, що так рано цвіли, / Щоб ті люди щастя не мали, що нас розлучили. («Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз»)

   2.     Нема ж того козаченька, що я полюбила! / Ой немає козаченька — поїхав на Десну... («В кінці греблі шумлять верби, що я посадила»)

    3.     Ой як впускала, / Той цілувала. / Як випускала, / Тяжко вздихала. («Сонце низенько»)

    4.     Не журися, дівчинонько, рута зелененька: / Цей покинув, другий буде, другий буде кращий. («Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже»)

    5.     Ой не хоче твоя мати / Мене, бідну знати, / Хоче собі багатую / Невістку шукати! («За городом качки пливуть»)

     6.     «Нехай їде, нехай їде, / Нехай не вернеться, / Не дасть йому Господь щастя, / Куди повернеться. («Цвіте терен, цвіте терен»)

    7.     Ой очі, очі, очі дівочі, / Темні, як нічка, ясні, як день, / Ви ж мені, очі, вік вкоротили, / Де ж ви навчились зводить людей? («Місяць на небі, зіроньки сяють»)

    8.     Вбогі дівки заміж ідуть / З чорними бровами, / А багаті дівки сидять / З кіньми та волами. («За городом качки пливуть»)

    9.Ой коли б я, козаченько, була багатенька, / Наплювала б я на тебе й на твого батенька. («Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже»)

    10.                       Очі мої, очі мої, / Що ви наробили, / Що всі люди обминали,  А ви полюбили? («Цвіте терен, цвіте терен»)

    11.                       «Пісня та мила, пісня та люба — / Все про кохання, все про любов, / Як ми любились та й розійшлися, / Тепер зійшлися навіки знов. («Місяць на небі, зіроньки сяють»)

    12.                       Ти ж обіцяла / Мене любити, / Ні з ким не знатись / Для мене жити. («Сонце низенько»)

*Примітка: за кожну правильну відповідь - 1 бал. Результати оцінювання  фіксуються в індивідуальних  картках учнів

Зразок

індивідуальної картки оцінювання навчальних досягнень на уроці

Дата уроку: ­­­­­­­­­­­­­­­___________________

Тема уроку: ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

1.      Літературно-музична вікторина «Пізнай пісню»

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12

2.      Тестове опитування

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11

12.З чим, на твій погляд, пов’язано те, що «миленький» став кохати іншу дівчину («Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз»)? Наведіть переконливі аргументи з життя.

Оцінка:  __________

Творча лабораторія

Учні презентують:

-          кольорову партитуру вивчених на попередньому уроці родинно-побутових пісень, зокрема «Сонце низенько, вечір близенько», «Цвіте терен, цвіте терен», «Місяць на небі, зіроньки сяють»;

-         художні ілюстрації до улюблених пісень;

-         вокальний виступ.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності  учнів.  Оголошення теми і мети уроку

Вокальне виконання вчителем музичного мистецтва народної пісні «В кінці греблі шумлять верби»

В кінці греблі шумлять верби,
Що я насадила...
Нема того козаченька,
Що я полюбила.
Нема того козаченька,
Що я полюбила.
Ой немає козаченька —
Поїхав за Десну;
Рости, рости, дівчинонько,
На другую весну!
Рости, рости, дівчинонько,
На другую весну!
Росла, росла дівчинонька
Та на порі стала;
Ждала, ждала козаченька,
Та й плакати стала.
Ждала, ждала козаченька,
Та й плакати стала.
Ой не плачте, карі очі, —
Така ваша доля:
Полюбила козаченька,
При місяці стоя!
Полюбила козаченька,
При місяці стоя!
Зелененькі огірочки,
Жовтенькі цвіточки...
Нема мого миленького —
Плачуть карі очки!
Нема мого миленького —
Плачуть карі очки!

Індивідуальне

          1  або 2  учні на час вокального виступу вчителя отримують пошуково-дослідницьке завдання: за допомогою Інтернет-ресурсів відшукати цікаву інформацію про Марусю Чурай, якій приписують авторство пісні «В кінці греблі шумлять верби».  

Орієнтована відповідь

            Авторство пісні «В кінці греблі шумлять верби» приписують народній поетесі та співачці Марусі Чурай, яку називають українською Сапфо.

          За історичними переказами, народилася вона 1625 року в Полтаві в козацькій сім’ї. Її батько, Гордій Чурай, був соратником Павлюка, керівника козацько-селянського повстання 1637 року проти шляхетської Польщі. Після поразки повстанських військ під Кумейками він разом з Павлюком був страчений у Варшаві. Після смерті Гордія Чурая його дружина, Горпина, залишилась удвох із донькою. Пам’ятаючи про героїчну загибель її чоловіка, народ оточив літню жінку та її дочку теплотою й увагою. Цьому значною мірою сприяла й обдарованість Марусі, дівчини з чарівною зовнішністю й добрим серцем. Маруся мала чудовий голос і майстерно співала пісні, які складала з різних приводів, і часто навіть у звичайній розмові викладала свої думки віршами.

            В юності дівчина мала багато залицяльників, серед яких був молодий козак Іван Іскра, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку (за іншими версіями — Гриць Остапенко), сину хорунжого Полтавського полку, з яким згодом таємно заручилася. Зі спалахом Хмельниччини 1648 року Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутись. Дівчина чекала на нього чотири роки. Проте коли Гриць повернувся до Полтави, він уже не звертав уваги на Марусю, бо покохав іншу, багату. Зраджена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, яке вона таємно взяла в місцевої бабусі-відьми, але його ненароком випив Гриць. Улітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, але її було амністовано універсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іскра. В універсалі зазначалося, що Б. Хмельницький дарує Марусі життя «за заслуги її батька та солодкі пісні». Для покути дівчина ходила на прощу до Києва, але, повернувшись 1653 року до Полтави, померла віком 28 років, не перенісши смерті коханого (за іншими даними — 1652 року в Полтаві вiд сухот невдовзі після амністії або стала монашкою якогось з українських монастирів).

Слово вчителя

       «Мені завжди здавалося , - писала видатна українська поетеса Л.Українка,- що,  коли де і можна побачити вдачу народу, то це скорі ше в ліричних піснях…». Лірична пісня для багатьох українських дівчат була чи не єдиною відрадою у полегшенні її сердечних поневірянь. Не випадково ми згадали й про Марусю Чурай. На жаль, судилося дівчині скоштувати терпкий трунок солодкого кохання.

          Він і Вона … Яка сила ставала на заваді до  щасливого подружнього життя двох закоханих? Війна, золоті «воли та корови», мати - батько, інша …

         Сьогодні на уроці ми  проживемо життям  героїв пісень «За городом качки пливуть», «Світи, світи, місяченьку», «Лугом іду, коня веду».

        

ІV. Сприймання і засвоєння учнями навчального матеріалу

Слово вчителя
         

      Родинно-побутова пісня «За городом качки пливуть» побудована на протиставленні та діалозі парубка й дівчини. Народна мораль утверджує думку про те, що пару собі треба обирати з любові, а не за багатство, статки. Хоч кожна мати хоче для сина «королівни», а собі багатої невістки, син прислухається до свого серця і сватає доньку бідної вдови, бо «нащо мені на подвір'ї воли та корови, як не буде в моїй хаті любої розмови!»

Заслуховування аудіозапису пісні «За городом качки пливуть» (див. додаток)

За городом качки пливуть.
Каченята крячуть.
Вбогі дівки заміж ідуть,        ) 2
А багаті плачуть.
Вбогі дівки заміж ідуть
З чорними бровами,
А багаті дівки сидять         
З кіньми та волами.
«Чи чула ти, дівчинонько,
Як я тебе кликав,
Через твоє подвір'ячко      
Сивим конем їхав?»
«Ой хоч чула, хоч не чула —
Не обзивалася:
Темна нічка-петрівочка —
Вийти боялася!»
«Ой не бійся, дівчинонько,
Не бійся нічого,
Бо я, хлопець молоденький,        
Не зрадив нікого!»
«Ой не хоче твоя мати
Мене, бідну, знати.
Хоче собі багатую  
Невістку шукати!»
«Нащо мені на подвір'ї
Воли та корови,
Як не буде в моїй хаті       
Любої розмови!»
Ой десь гуде, ой десь грає,
Скрипка витинає:
Оце вдова своїй доні        
Весілля справляє.
Нехай знають, нехай знають,
Де музики грають,
Нехай знають, нехай знають,       
Як бідні гуляють.

Студія власного звукозапису 

Учні мають можливість проекспериментувати  у виборі мотиву до пісні на власний розсуд, використовуючи мелодії інших народних пісень або ж сучасної естради.

*Примітка: виступи учнів фіксуються носіями сучасної техніки.

Інтерактива вправа «Мікрофон»

-         Чим пояснити щасливе закінчення твору? Чи можемо ми сподіватися про подальше гарне подружнє життя молодих? Відповідь вмотивуйте.

Рольова гра з текстом пісні «Лугом іду, коня веду»

Лугом іду, коня веду,
Розвивайся, луже!
Сватай мене, козаченьку,
Люблю тебе дуже!

Ой хоч сватай, хоч не сватай,
Хоч так присилайся,
Щоб та слава не пропала,
Що ти залицявся!"

"Ой коли б ти, дівчинонько,
Трошки багатенька,
Взяв би тебе за рученьку,
Повів до батенька!"

"Ой коли б я, козаченьку,
Була багатенька,
Наплювала б я на тебе
Й на твого батенька!

Ой коли б я, козаченьку,
Та й забагатіла,
То я б тебе, ледачого,
Й за харч не схотіла!"

"Бодай же ти, дівчинонько,
Тоді заміж пішла,
Як край битої дороги
Рута-м’ята зійшла!"

"Бодай же ти, козаченьку,
Тоді оженився,
Як у млині на камені
Кукіль уродився!"

Не журися, дівчинонько,
Рута зелененька:
Цей покинув, другий буде,–
Ще ж ти молоденька!

Цей покинув, другий буде,
Другий буде кращий,
А цей буде у болоті
Над чортами старший!

Край битої доріженьки
Рута-м’ята зійшла...
Молодая дівчинонька
Та вже й заміж вийшла.

А у млині на камені
Кукіль не зіходить...
Старий козак, як собака,
По вулицях ходить.

Ой у млині на камені
Кукіль не вродився...
Старий козак, як собака,
Й досі не женився!

Учні самостійно обирають роль , з позиції якої опрацьовуватимуть текст:

-         критики  (визначають тему, ідею, жанр, особливості римування, художні засоби);

-         ілюстратори  ( на ватмані відтворюють картину пісні кольоровими олівцями);

-         дослідники on-line  (через Інтернет-ресурси  роблять вибірку жартівливих прислів’їв і приказок про парубка і дівчину);

-         митці  (за поданими ключовими словами скласти власну цікаву історію, де ці слова були б пов’язані сюжетно: козаченько, дівчинонька, батько, мати, ледачий, битий, дорога, оженитися, сватати). Можливе використання рядків з оригіналу пісні:  «Я до тебе більш не прийду», « Я б до тебе прилетіла, біля тебе сіла», « сухі дуби цвіли», «зелені пов'яли».

Орієнтовані відповіді

Виступ спікера з групи «Критиків»

Тема: розповідь про примхливого козака, який за велінням батьків хотів обрати для одруження виключно багату дівчину.

Ідея: засудження тих, хто в людині цінує не зовнішню і внутрішню красу, а багатство; висміювання примхливості, жаги до збагачення, жадності.

Жанр: родинно-побутова пісня ( це діалог між бідною дівчиною і вимогливим козаком), інтимна лірика.

Римування: паралельне.

Художні особливості:

Звертання: «...розвивайся, луже», «Сватай мене, козаче», «Ой коли б ти, дівчинонько...», «Ой коли б я, козаченьку, «Бодай же ти, козаченьку», «Бодай же ти, дівчинонько», «Не журися, дівчинонько».

Повтори: «Ой коли б...», «Цей покинув, другий буде...», «Старий козак, як собака».

Метафора: «Слава не пропала».

Епітет: «бита доріженька».

Порівняння: «Старий козак, як собака».

Зменшувально-пестливі слова: «козаченьку», «дівчинонько»,«багатенька», «зелененька», «молоденька», «доріжечки».

Виступ спікера з групи  «Оn-line»

Народні прислів’я про парубків і дівчат

Ø  У нас така приповедінка: де парубок, там і дівка.

Ø  Поганий на вроду, та гарний на вдачу.

Ø   Ще молоко на губах не обсохло, а він женитися задумав!

Ø  Тоді він буде женитися, коли бики почнуть телитися!

Ø   У дівчини стільки ласки, як на тихім ставу ряски.

Ø   Горобець — молодець, а ластівка - краща.

Ø  Співай доню, дома, бо в людях наплачешся.

Ø  Дівка, як верба: її не поливають, а вона росте.

Ø  Є у неї воли та корови, та немає з нею любої розмови!

Ø  Рукавом сльози витирає, а очима на парубків зиркає.

Ø  Як до роботи — дитина, як заміж — дівка.

Ø Вилилася вода, як дівоча ласка.

Виступ спікера з групи «Ілюстратори»

Виступ спікера з групи «Митці»

Покохав козак чорнобриву дівчину. Одна була у батька – неньки. Може, тому – то пестили її, усяк розважали , до роботи не пускали. От і зросла Оринка трошки ледачкувата, проте вміла до жарту.

Заполонила серденько козака усмішка Оринки. Вирішив сватів заслати. Та любі тато і ненька бажали багатого для доні. Тож свати в особі Миколи та Івана мусили ділити гарбуза з товаришем  за перелазом веселої Оришки. Пішли хлопці далі битою дорогою, щастя-долі шукати.

Первинне ознайомлення із змістом пісні «Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз»

— Ой не світи, місяченьку, та й на той перелаз, (Двічі)
Прийди, прийди, мій миленький, до мене ще хоч раз!
— Я до тебе більш не прийду, нехай хтось інший йде, (Двічі)
Є у мене люба дівчина, вона на мене жде.
Був я, був я, дівчинонько, у твоєму саду, (Двічі)
Чув я, чув, як ти присягалась іншому козаку.
— Ой якби я крила мала ще й солов’я очі, (Двічі)
Я б до тебе прилетіла серед опівночі.
Я б до тебе прилетіла, коло тебе сіла, (Двічі)
Я би тобі, мій миленький, правду говорила.
Як ми з тобою любилися, сухі дуби цвіли, (Двічі)
А як з тобою розлучилися, зелені й пов’яли.
Щоб ті трави повсихали, що рано так цвіли, (Двічі)
Шоб ті люди щастя не знали, що нас розлучили.

Обговорення змісту твору за питаннями:

1.     З яким проханням звернулася дівчина до місяця і коханого? («Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз, / Прийди, прийди, мій миленький, до мене хоч раз»)

2. Чим зумовлене те, що хлопець відмовився прийти на побачення до дівчини? (Я до тебе більше не прийду, нехай хтось інший буде, / Єсть у мене друга дівчина, вона на мене жде)
3. За яких умов, ставши птахом, героїня прилетіла б опівночі до хлопця і для чого? («Ой коли б я крила мала ще й солов’я очі, / Я б з тобою, мій миленький, розмову повела»)
4.  Чому дівчина прагне стати птахом?
5. Як розуміти фразу з твору: «...кохалися, як дуби цвіли»?
6. Яким чином природа сприймала кохання, а потім розлучення молодят? Чим це зумовлено?
7.  Про що свідчить закінчення твору? Чи можна його вважати прокляттям? Чи здійсниться воно? Відповідь вмотивуйте.

Колективне заповнення таблиці «Художні особливості пісні «Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз»

Назва художнього засобу	Цитата з тексту пісні
повтори	«я б до тебе прилетіла»
	«світи, світи...», «прийди, прийди...», «я бо до тебе», «щоб ті...», «мій миленький»
звертання	«...сухі дуби цвіли — зелені пов’яли»
контраст	«сухі дуби цвіли»
оксюморон	«світи, світи, місяченьку», «прийди, прийди, мій миленький», «я б з тобою, мій міленький»

Битва декламаторів

Конкурс виразного читання пісня «Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз» у парі.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Проведення тестового опитування

Учні виконують роботу на індивідуальних картках оцінювання)

«За городом качки пливуть»

1. Заміж, за змістом пісні, йдуть дівки:

а) багаті;

б) бідні;

в) ті, які мають вищу освіту;

г) що вміють господарювати.

2. Що на придане мають багаті дівки?

а) Безліч тканого полотна;

 б) велику суму грошей;

в) коней і волів;

г) повний двір качок.

3. Що було перешкодою для одруження молодят?

а) Кріпацтво;

б) соціальний стан дівчини;

в) непорозуміння із суперницями молодої;

г) заборона батьків коханої.

«Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз»

4. З яким проханням дівчина звернулася до хлопця? Щоб він:

а) не залишав її;

б) прийшов до неї;

 в) поцілував і заспокоїв кохану;

г) забув іншу.

5. За яких умов любляча героїня прилетіла серед опівночі до свого коханого? Якщо б:

а) крила мала;

б) вітром стала;

в) була чарівницею;

г) він їй дозволив це зробити.

6. Дівчина хотіла мати очі:

а) іншої коханої;

б) солов’я;

в) свого коханого;

г) добрі і щирі.

7. Цвіт дерева, що символізував кохання тих, що розлучилися:

а) дуба;

б) липи;

в) каштана;

г) берези.

«Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже»

8. Прохання, з яким звернулася дівчина до козака:

а) «Проведи мене до бору»;

б) «Подаруй смарагдове намисто»;

в) «Сватай мене»;

г) «Запроси мене на свято».

9. Негативна риса козака, за яку дорікає йому дівчина:

а) брехливість; б) улесливість;

в) ненажерливість;

г) ледачість.

10. Козак одружився на дівчині, якщо б вона:

а) вміла гарно співати і танцювати;

б) грати на скрипці;

в) вишивати хрестиком;

г) була багатою.

11. Рослина, що зійшла край битої доріженьки після того, як дівчина заміж пішла:

а) ковил;

б) ромашка;

в) рута-м’ята;

г) барвінок.

Примітка. За кожну правильну відповідь - 1 бал.

Реконструювання висловлювання

Переставивши слова, скласти висловлювання німецького літературознавця Ф.Буденштедта про українську народну пісню.

В, країні, далеко, якій, дерево, не, таких, ні, в, плодів, народної, поезії, іншій, величних, плодів, як, українців.

Відповідь: Ні в якій іншій країні дерево народної поезії не дало таких величних плодів, як в українців.  

V. Оцінювання навчальних досягнень учнів

-         Відповідно до фіксованих відповідей на індивідуальній  картці  учня

Картка

оцінювання навчальних досягнень на уроці

Дата уроку: ­­­­­­­­­­­­­­­___________________

Тема уроку: _______________________________________________________________________________________________________________________________________________

1.Літературно-музична вікторина «Пізнай пісню»

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12

2.Тестове опитування

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11

12.З чим, на твій погляд, пов’язано те, що «миленький» став кохати іншу дівчину («Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз»)? Наведіть переконливі аргументи з життя.

Оцінка:  ___________

-         Оцінювання усних відповідей на уроці за шкалою українського філософа Г.Сковороди

ð Весма остр

ð Зверок острой

ð Гораздо понят

ð Очень понят

ð Понят

ð Кажется понят

ð Не понят

ð Не очень понят

ð Весьма не понят

ð Кажется не годен

ð Не годен

ð Самая негодница/ самый негодник

VІ.  Домашнє завдання

Обов’язково:  вивчити напам’ять 2 пісні на вибір.

Вибірково:  укласти збірник українських народних пісень у межах 10 – 15, зберегти на електронних носіях