ДОПОВІДЬ
Мовленнєва культура педагога
Мовлення
педагога має
бути правильним, тобто відповідати прийнятим орфоепічним, орфографічним,
граматичним, лексичним нормам. Еталоном правильності слугують норми, правила
вимови, наголошування, словозміни, слововживання, орфографічні правила у
писемному мовленні тощо. Завдяки цьому здійснюється цілеспрямований вплив на
свідомість людини. Формування правильності забезпечують тренінги (вправи),
робота зі словниками, спеціальною лінгвістичною літературою, написання текстів,
слухання й аналіз правильного мовлення.
Порушення
фонетичних норм
Зокрема вимова звуків з
російським акцентом ( акання, цекання, оглушення приголосних): пакупка (покупка), вцім (втім), ціло (тіло),
боротьба (боротьба), кіхті (кігті)…
Орфоепічні норми
Запам ‘ятайте наголошення слів: читання, запитання, посилання, легкий,одинадцять,ознака,помилка,
з Новим …, випадок, витрата, водночас, ліворуч, саморуч, голіруч, позаторік,
кілометр, нести, везти, кидати, люблю, роблю, прошу, спина, новина, кропива,
мовлення зв язне, виразне, вірші, вимога, житло-житловий…
Подвійний
наголос маєть слова: цілий, вогкий,
простий,сільськогосподарський…
При творенні прикметників від іменників
за допомогою суфіксів –ськ-, -цьк-,
наголос залишається на твірній основі:
Бахмач - бахмацький, Суми – Сумська.
Порушення лексичних норм
Труднощі
починаються з першої хвилини перебування в класі. Потрібно підготувати учнів до
роботи. І як запитати: «Що було дано, завдано чи задано додому?»
(задано!)
А як правильно сказати: «розкрийте,
розгорніть чи відкрийте зошити (книжки)?» (відкрийте!), покладіть, положіть чи поставте ручки?» (положіть, краще —
покладіть!); витріть, стеріть чи зітріть дошку, чи з
дошки» (витріть дошку, але зітріть з дошки!); «підніміть, підійміть, здійміть чи піднесіть руку?» (піднесіть!) , «слідкуйте
чи стежте по тексту чи за текстом?»
(слідкуйте за текстом!); «слухайте перше
питання чи запитання?» (запитання!) , «переверніть чи
перегорніть сторінку?»
(перегорніть!) і багато ін. Потрібно зробити зауваження — і чуємо: «не мішай!» (не заважай!); «не списуй у товариша» (від товариша); «у тебе нечітка уява про події» (уявлення);
«відповідь невірна» (неправильна!); «тихше» (тихо!) ,«замовчте» (замовкніть!) та ін. А ось
підсумовують і дають домашнє завдання: «коротше
кажучи» (коротко кажучи), «другим
разом» (іншим разом!),
«це підготує хтось другий» (інший!), «слідуючий урок» (наступний) і т. д. Стереотипів у вчительській мовній практиці
є чимало, але вони повинні бути точними, відповідати діючим нормам.
А ще цікаво:
-
вікно, кватирку, двері відчиняють
і зачиняють;
- зошит, книжку відкривають і закривають;
- очі розплющують і заплющують;
- до дошки піде Андрій Гончаров, а не Гончаров Андрій
(хоч у журналі так).
Люди, які не дбають про
культуру власної мови, помилково кажуть: «Я вибачаюсь». Так говорити не можна,
бо частка -ся означає себе, отже,
виходить, шо людина вибачає сама себе. Треба говорити: вибачте мені, пробачте мені, простіть мені, даруйте мені, я перепрошую.
Часто можна почути: «слідуюче питання», «слідуюче завдання».
Але слідуючий - це той, хто йде слідом, тобто позаду. Тому правильно говорити «наступне питання», «наступне завдання».
Іноді
можна почути комплімент: «Ти гарно
виглядаєш!» Та освічена людина подумає: «Звідки
виглядаєш?» Тому правильно сказати: «Маєш
гарний вигляд». І говоріть про це частіше своїм колегам.
Правильно говорити «Доброго ранку», «Доброго вечора», але «Добрий день», тому що вважають, що день
іде, а ранок і вечір ми бажаємо добре провести. І не забудьте
про посмішку! Вона також допоможе почати розмову.
А тепер пограємо в «Лінгвістичний
футбол». Ми кидаємо вам неправильне слово чи словосполучення, а ви
відбиваєте правильний варіант.
1. Виписуємо газети і журнали
(передплачуємо газети і журнали).
2. Стежити за текстом (слідкувати за
текстом).
3. Виключення з правил (виняток з
правил).
4. Дякую Вас (дякую Вам).
5. Взяти себе в руки (опанувати себе)
6. Задавати питання (ставити питання).
7. Не мішайте (не заважайте).
8. Читайте дальше (читайте далі).
9. У той день (того дня).
10. По плану (за планом).
11. По програмі (за програмою).
12. Контрольний опит (контрольне
опитування).
13. Любий учень (будь-який учень).
14. Приймати
участь (брати участь).
15. Заплановані
міроприємства (заплановані заходи).
16. Виключення
з правил (виняток із правил).
17. Об
‘єм
роботи (обсяг роботи).
18. .В
другий раз (іншим разом).
19. Без
виключення ( без винятку).
20. По вихідних днях (вихідними днями).
Наступна гра - «Лексичне лото». Пропонуємо попрацювати в групах.
Потрібно до слів іншомовного походження підібрати українські
відповідники:
-
реалізувати
- використовувати;
-
фотографія - світлина;
-
фундамент - підвалини;
-
фамільний - родовий;
-
феноменальний
- винятковий;
-
азартний
- запальний:
-
фантастичний
- уявний;
-
консенсус
- згода;
-
комфорт
- затишок;
-
легітимний
- законний;
-
лояльний
— доброзичливий;
-
інцидент- випадок,пригода, непорозуміння;
-
толерантність
- терпимість.
У жодному разі ми не
відкидаємо іншомовні слова у нашій мові, але:
Учітесь, читайте,
І чужого научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
(Т. Шевченко)
Рекомендації при творенні нових слів
Від дієслів не можна утворювати іменники
жіночого роду : диктовка, підготовка, розробка, (до речі, не існує
словосполучення методичні розробки, а
система уроків, конспекти уроків). Бо жінка і робота – несумісні речі.
При творенні іменників на позначення
території, слід зважити:
киянин – киянка – киянчанин;
сум’янин-
сум’ янівка(
сумчанин – кенгуру);
полтавці – полтавка тощо.
В українській мові немає абревіатур вуз (ВНЗ, у тому ВИШІ!) , загс(РАЦС) , завуч(заступник з навчальної
чи виховної роботи) ..
Приклади
неправильного використання морфологічних одиниць
Іменник
1. Помиляються
ті, хто говорить «Консультації по середам (по четвергам, по п'ятницям)».
Таке поєднання в сучасній
українській мові неприйнятне: в українській мові на означення часу вживається: або іменник з прийменником у - у середу, або іменник в
орудному відмінку часу середами, або прислівник щосереди. Такі ж
формальні варіанти вираження часу можуть утворювати й інші назви днів тижня:
у понеділок, вівторками, щоп 'ятниці.
2. У російській
мові слово пальто, як слово іншомовного
походження, належать до розряду незмінних (невідмінюваних): «В классе нельзя сидеть в пальто». В
українській мові воно набуло прав змінюваних слів. Наприклад: «Немає пальта», «Зайти в пальті», «Сидіти в
пальтах». Усі інші слова іншомовного походження з кінцевим о типу кіно, депо, метро, бюро залишаються незмінними: «Зустрінемося біля метро», «Були в кіно»,
«Працює в депо».
3.Неправильне вживання роду іменників: біль, тюль, нежить - ім.. чол.. роду; президія, путь - жін.. роду.
4. При відмінюванні іменники на позначення істоти закінчуються на –ові, -єві, -у, -ю:
директору-директорові, начальнику - начальникові, завідувачу -завідувачеві,
учневі - учню, Петренкові- Петренку; Тарасу Шевченкові - Тарасові Шевченку.
5. У кличному відмінку чоловічі імена мають закінчення: –і, -ю, а жіночі: -є (Анатолію, Юрію, Маріє, Надіє).
Прикметник
На жаль, трапляються порушення нормативної будови складених форм вищого і
найвищого ступенів порівняння прикметників і прислівників: «Його розповідь, тепер стала більш дохідливіша», «Викладав він тоді більш повніше». Граматичній нормі відповідають поєднання: «більш дохідлива», «більш повно».
Числівник
Часто-густо
розповідь про письменника починають так: «У тисячу дев'ятсот двадцять
восьмому році народився...» У цьому випадку зігноровано відоме правило, за яким
у складених порядкових числівниках змінюється лише остання складова частина. Це
значить, що наведена вище фраза повинна мати таке оформлення: «У тисяча
дев'ятсот двадцять восьмому році...». Зміні піддається лише останнє слово складеного числівника восьмий. Інші одиниці складеного
порядкового числівника змін не зазнають.
Дієслово
При дієсловах навчати, викладати,
видавати, перекладати слово мова помилково вживають у місцевому
відмінку з прийменником на, як-от: «Навчають
на українській мові», «Перекладають на російську мову», «Видають на англійській
мові». Слово мова при цих дієсловах треба ставити в орудному
відмінку: «Навчати українською мовою»,
«Перекладати російською мовою», «Видавати англійською мовою».
Прийменники
1. На одному із семінарів прозвучало: «У газеті від 21 грудня...» .Допущена
помилка: замість від 21 грудня слід було сказати за 21 грудня.
Справа в тому, що на позначення точної дати виходу періодичного видання
(газети, щотижневика, журналу) прийнято використовувати прийменник за:
«Газета за 9 травня 1999 року», «Журнал за березень...».
2. Порушенням літературної норми є
такі словосполучення, як: «Згідно наказу», «Відповідно з розпорядженням». В українській мові прислівниковий прийменник згідно вимагає орудного відмінка з прийменником з. Тому правильно треба сказати:«Згідно з наказом (з розпорядженням, з домовленістю)».
3. Прийменник по нерідко використовують замість інших прийменників. Подамо
приклади найбільш поширених помилок і варіанти їх виправлення.
|
Неправильне вживання прийменника по замість прийменників
|
Правильна будова сполук і речень
|
|
з(зі):Він закінчив інститут по
спеціальності...
|
Він закінчив інститут зі спеціальності...
|
|
Змагання по тенісу (боротьбі, плаванню)
|
Змагання з тенісу (боротьби, плавання)
|
|
до: Зауваження по поліпшенню
підготовки вчителів надсилайте...
|
Зауваження до поліпшення підготовки вчителів надсилайте...
|
|
над: Семінар
допоможе в роботі вчителів по підвищенню грамотності учнів
|
Семінар
допоможе в роботі вчителів над підвищенням грамотності учнів
|
|
щодо: Цінні
вказівки одержані по удосконаленню роботи...
|
Цінні вказівки одержані щодо
удосконалення роботи...
|
|
за: Продаж по знижених
цінах
|
Продаж за зниженими цінами
|
|
в: Ми виконаємо це по
мірі надходження періодики
|
Ми виконаємо це в міру надходження періодики
|
5. Прийменник по малопродуктивний: зошит з математики, робота з обдарованими дітьми, розпорядження
про виконання, урок за темою чи з
теми, я не прийшов через тебе, через грип (а не із-за тебе).
Сполучник
Складеного підрядного сполучника
причиновості так як в українській
літературній мові немає. Тому висловлення «Так як ми давно з вами не бачилися…» не
відповідає синтаксичній нормі.
В українській мові є ряд причинових сполучник
підрядності, таких, як бо, тому що, через те що, оскільки. Кожен з них
може замінити сполучник так як: «Оскільки (тому що, через те що)
ми давно з вам не бачились….».
Проект найновішої редакції українського правопису
Як уже було
відзначено, усім освітянам, а вчителям - словесникам насамперед, необхідно
знати не лише чинні орфографічні норми, а й те, як регулюються ці норми, які
правописні зміни очікують нас. Основні орфографічні нововведення, над котрими
працювали вчені Василь Німчук, Арнольд Грищенко, Іван
Вихованець, Катерина Городенська, Сергій Головащук, Ніна Клименко, Олександр Пономарів, Ніна Тоцька.
—
Писати літеру и на початку українських питомих та засвоєних слів перед приголосними н та р на початку відповідних вигуків, звуконаслілувань і похідних від них
утворень: инший. ирій, ирод, ич!, икати.
—
У словах кров, любов, осінь, сіль, Русь у родовому відмінку однини вживати флексію -и.
—
Відмінювати іноземні запозичення
- іменники на - о, крім тих, у яких перед о с інші голосні:
пальто- пальта, бюро - бюра , Леонардо- Леонарда, але радіо — радіо.
У
загальних назвах іншомовного походження подовження приголосних звичайно не
передаємо: нето, бруто, але ванна, вілла, манна, бума та деякі інші (бо є слова віла «русалка в сербів», мана і т. ін.).
—
Слова з церковно-релігійної сфери
(давні запозичення) з «правилом
дев'ятки» не пов'язуються. У них між усіма приголосними пишемо и: євангелист, єпископ, алилуя, Вифлеєм.
—
Поширити «правило дев'ятки» на правопис
іншомовних власних назв: Аристотель, Едип, Сизиф.
—
У загальних назвах іншомовного
походження перед йотованими після губних писати апостроф: б'юро, б 'юджет, м
'юзикл.
—
Писати слово
проєкт і похідні від нього з буквою є.
—
Писати м'який знак після р
із іменах по батькові: Ігорьович, Лазарьович.
Насамкінець
зауважимо, що до будь-яких змін, і до орфографічних також треба підходити «не
емоційно, а з точки зору здорового глузду. Не з позиції "мені це не
подобається", "я стану безграмотним". Не треба лякатися та
лякати інших. Нам треба багато від чого очистити нашу землю, наші душі,
нашу мову. "Український правопис" не потребує кардинальних змін, але
мусимо вилучити з нього те, що нам нав'язано за доби тотального російщення». Це
твердження мовознавця Олександра Пономарева, на нашу думку, слушне й мудре.
Словесники будь-якого рівня - учителі, науковці - покликані пильнувати мову, дбати про її розвиток, знати про її сучасне,
майбутнє і пам'ятати, що реформування правопису справа державної ваги, оскільки
він, по-перше, є консолідуючим чинником нації, по-друге, забезпечує міцність
літературної мови, по-третє, сприяє освіті, грамотності населення. А без цього
ні про який поступ не може бути й мови.
Немає коментарів:
Дописати коментар