НА ДОПОМОГУ ВЧИТЕЛЮ: Позакласні заходи "Виховуємо патріотизм"

Суверенна моя Україна

Мета: виховання нацiональної свiдомостi учнiв i людської гiдностi, вiдродження паросткiв духовностi, формування рис громадянина Української держави; поглиблення знань про iсторичний факт злуки українського народу, його значення; пробудження iнтересу до поглибленого вивчення iсторiї та культурних надбань українського народу; виховання глибокої поваги та любовi до Батькiвщини.

Звучить голос за кулісами:

Людської пам’яті свіча хай запалає,

Коли життя знов набирає силу.

В ім’я народу хай вона палає

За муки, за життя і за могили

Хай вдячна пам’ять наша звеличає.

Ведучий 1: Шановні присутні! 22 січня цього року Україна відзначала чергову річницю з дня проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Акт Злуки унормовував омріяні попередніми поколіннями ідеали української соборності, визначивши:

«Збулися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка. Однині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаними дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну державу на благо і щастя всього її трудового народу».

Ведучий 1: На засіданні Малої Ради, яке тривало з 22 січня до пізньої ночі 24 січня, було опрацьовано й схвалено остаточний текст ІУ Універсалу. При поіменному голосуванні з 49 присутніх за нього було подано 39 голосів.

Ведучий 2: Універсал закликав усіх патріотів України стати на захист добробуту і свободи свого народу від більшовиків та інших напасників. Крім того, в ньому визначались заходи внутрішньополітичного й соціального характеру, в тому числі автономії для національних меншин.

Ведучий 1: ІУ Універсал – це одна з вершин державотворчої діяльності української Центральної Ради, яка протягом короткого часу привела Україну через автономію і федерацію до повної самостійності. На жаль, в силу багатьох як об’єктивних, так і суб’єктивних обставин Українська народна Республіка зазнала невдачі. Незважаючи на це, день 22 січня 1919 року назавжди залишиться в історії українського народу як свято Соборності України.

Ведучий 2: … 2007 рік

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
№ 1219/2007
Про відзначення у 2008 році Дня Соборності України
З нагоди 89-ї річниці проголошення Акту злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки та з метою належного відзначення у 2008 році Дня Соборності України постановляю:

Кабінету Міністрів України розробити та затвердити у двотижневий строк план заходів з відзначення у 2008 році Дня Соборності України, передбачивши, зокрема:

· проведення 22 січня урочистих зборів у місті Києві, обласних і районних центрах, інших населених пунктах за участю народних депутатів України, представників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, міжнародних, громадянських і релігійних організацій, політичних партій, діячів науки та культури, представників української діаспори, дипломатичного корпусу іноземних держав;

· покладання квітів до пам'ятників видатним діячам Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, борцям за свободу і незалежність України;

· проведення в навчальних закладах, військових частинах тематичних заходів, спрямованих на патріотичне виховання молоді;

· відкриття у музеях і бібліотеках експозицій з історії Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки;

· звернення до релігійних організацій із пропозицією проведення з нагоди Дня Соборності України молитви за Україну.

Ведучий 1: Україна – країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради. Довгої вікової героїчної боротьби за волю. Шлях України позначений високими степовими могилами та прекрасними піснями. Пісня, як естафета передає від покоління до покоління історичну правду про свій народ, його заповіти.

Звучить пісня «На нашій Україні» у виконанні Петрик Дарини

Дівчина в національному костюмі:

Я – українка! Вигодувана й випестувана материнською піснею, бабусиною казкою. Понад усе в житті люблю лагідну і щиру нашу мову, отчий край, де я виростала, рідну мою Україну.

Юнак в національному костюмі:

Я – українець! Добрий господар, вірний заповітам батьків і дідів наших, славний захисник свого роду і Вітчизни.

Ведуча2:

       Україна – наша рідна країна. Це та земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки.
     Древня легенда розповідає, що на світанку нашої Землі Бог оглядав творіння рук своїх, і, натомившись, вирішив перепочити. Земля, де опустились Бог з ангелами, була вельми багатою на сонце, звірів та пташок. А найбільше сподобалися Богові люди того краю. До якої хати не заходив Він зі своїми супутниками, - всюди їх зустрічали хлібом та сіллю. Так сподобалася Богові та місцина, що Він став часто сюди навідуватися зі словами:
    - Рушаймо у край!

Кажуть, що з того і пішла назва нашої держави – «Україна».

1 читець

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди.

2 читець

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов’їну .

3 читець

Боже – Отче всемогутній,

Захисти коханий край!

Дай нам вийти у майбутнє.

Мужність і сміливість дай!

Захисти нас від свавільних

Хижаків, жорстоких, злих,

Захисти від божевільних,

Від Чорнобилів нових!

4 читець

Хай собори на руїні

Стануть там, де ти прорік.

Незалежній Україні –

(Діти в залі разом з ведучим разом )

Слава нині і повік!

Ведучий 1: Прапор, герб, гімн – символіка держави. Символіка – своєрідна візитна картка країни, вона ніби репрезентує її існування.

Ведучий 2: "Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України” (ст. 20 Конституції України).

Ведучий 1: Прослухайте легенду про наші символи.

Давно-давно жила колись жінка. І було в неї три сини. Росли сини чесними, сміливими, дуже любили свою матусю, готові були віддати за неї своє життя. Підросли вони і вирішили піти в світ прославляти свою матір.

Вирушив у дорогу найстарший син. Мати на згадку про себе подарувала йому золоту корону з трьома промінцями. Пішов син між людьми, і за трипроменеву корону, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала шлях до кращого життя дали ім’я першому синові Тризуб.

Настала черга середульшого сина. Йому мати в дорогу подарувала жовто-синій одяг. Своїми звитяжними справами прославив він свою матір. Дістав середній син імення Прапор.

А там, де був найменший син, зажди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мама подарувала своєму наймолодшому синові солов’їний голос. І отримав молодий син за свій голос і величний спів ім’я Гімн.

І з того часу ідуть поруч три брати – Тризуб, Прапор та Гімн – і прославляють рідну неньку-батьківщину.

Учні б/я класу:

1: Я – людина (староста)

2: ми – родина (хлопчик і дівчинка)

3: дім наш – Україна (усі)

Командна гра-вікторина

Ведучий: Рада вітати вас на нашій грі-вікторині «Моя країна – Україна». Сьогодні ми з вами поведемо розмову про найдорожче серцю кожної людини – її величність Батьківщину. Її героїчне минуле і сучасне, її народні звичаї та традиції.

Привітання команд

Привіт, я Потап,

А це моя банда,

Зараз ми крута команда!

Всіх переможемо,

Вам не допоможемо.

Круто гратимем і виграватимем!

Привіт, а я – Настя!

Всім вам - наше здрасті!

Ми покажемо вам клас

І ви кайфуватимете від нас.

Потап:в гостях у нас зірок багато:

Всіх не перерахувати.

Настя: журі, вчителі, та гості усі,

Милості просим до нас у таксі!

Разом: ми дві команди прикольні,

Ви будете нами довольні.

Вчитель: А тепер дозвольте оголосити наше справедливе журі:

……………………………………………………………………………………………………………………..

Вчитель: Отже, для початку визначимо порядок виступу команд. Команди отримують конверти з прислів'ями про любов до Батьківщини. Але прислів'я треба скласти зі слів, що знаходяться в конвертах. Яка команда перша впорається з завданням – та перша й почне, а за першість отримує ще 1 бал. Увага! Команда може отримати додатково 1 бал, якщо пояснить зміст складеного прислів’я.

Прислів'я:

1. Нема гіршої покути, як у ріднім краю носити пута.

2. Рідна земля – мати, а чужа – мачуха.

3. Звідки знати безрідному, що таке любов до Батьківщини?

4. Всюди на світі добре, а вдома найкраще.

Гра з глядачами!!!

Вчитель : А ми тим часом «засіємо» поле України стрічечками на знак об’єнання всієї її території в одну єдину державу! А отримаєте ви їх за правильну відповідь на поставлене запитання.

1.В якому році і коли Україна здобула незалежність?

1. 24 серпня 1991 року

2.В якому році і коли було прийнято конституцію суверенної України?

2. 28 червня 1996 року

3.В якому році суверенна Україна ввела свою грошову одиницю? Як вона називається та чий підпис був зображений на купюрах того часу?

3. Гривня. В обіг гривня ввійшла згідно з Указом Президента України Леоніда Кучми «Про грошову реформу в Україні» від 25 серпня 1996.

4.Ми, українці, гордо називаємо себе козаками. Що означає слово козак?

4. Воїн, лицар.
5.Чиє ім'я носить головний корабель (фрегат)Військово-Морських Сил України?

5. «Гетьман Сагайдачний»

6.Як називається найбільша гірська система в Україні?

6. Карпати.

7.Назвіть символи державності України.

7. Державний Прапор України, Державний Герб України, Державний Гімн України.
8 .Скільки гетьманів правило в Україні понад двісті років? Назвіть першого и останнього гетьманів України?

8. Україною понад двісті років правило 66 гетьманів. Першим гетьманом був Дмитро Вишневецький, останній гетьман – Кирило Розумовський.

9.Про яке місто йде мова? «Одне з найбільших і найстаріших міст Європи. Розташоване у середній течії Дніпра, в північній Наддніпрянщині.Політичний, соціально-економічний, транспортний та освітньо-науковий центр країни. Окрема адміністративно-територіальна одиниця в складі України».

9. Київ.

10.Назвіть літературний твір Т.Г.Шевченка, який найбільше разів перекладався и читається на 147 мовах народів світу?

10. «Кобзар»

11.Про кого йдеться мова? Українські боксери, обидва - чемпіони світу з боксу у важкій вазі (перші чемпіони світу з боксу у важкій вазі з усього колишнього СРСР), але ніколи не були противниками на рингу. Спільний професійний дебют відбувся 16 листопада 1996 року в Гамбурзі (Німеччина), в якому кожен з братів нокаутував суперника.

11. Брати Кличко

12.Назвіть ім’я українського політичного і громадського діяча який став автором першої в світі Конституції, коли була затверджена?

12. Пилип Орлик. Конституція була затверджена в 1710 році .

13.Пабло Пікассо захоплювався роботами цієї української художниці. Коли в 1954 році він побачив її на міжнародній виставці картин, то з захопленням зазначив, що її роботи геніальні і порівняв її з відомою художницею Серафін Луіс. Хто ця відома українська художниця?

13. Білокур Катерина Василівна.

14.Назвіть свято, яке символізувало об'єднання України? Як зараз називається це свято?

14. День Соборності України – свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві. І в час Незалежності України це свято носить назву Дня Соборності.

15.Адміністративна одиниця України, розташована між 44°23’ і 46°15’ північної широти та між 32°29’ і 36°39’ східної довготи. На заході і півдні омивається водами Чорного, на сході — Азовського морів.Дайте правильну назву цій адміністративній одиниці України.

15. Автономна Республіка Крим.
3. Як називається Гімн України?

(«Ще не вмерла Україна»)

16. Хто є автором слів Гімну України?

16.(Павло Чубинський)
17.Коли ми святкуємо день незалежності України? (24.08.91)

18.Назвіть теперішнього українського президента.(Янукович)

19.Як звали князя, що охрестив Київську Русь?(Володимир)

20.Портрет якого політичного діяча зображений на українських 2-х гривнях?(Ярослав Мудрий)

Вчитель: А тепер дебютуватимуть команди Потапа та Насті. Оголошую І конкурс «Привітання». Ви маєте розрекламувати себе, тобто вказати назву, проректи девіз та продемонструвати емблеми.

Команди отримують оцінки журі: максимум – 5 балів.

Чесно виборола свою першість команда «…………………………………». Прошу!

- Кучинівська гурма (кучинівські пронзи, аборигени, старожили, автохтони, полохливі, себелюби)

- Українська дрібнота (дітваки, гурма, полохливі українці)

Вчитель: Вся малеча (а українці не є виняком!!!) зростає у дивовижному світі казки. Добра, мудра, чарiвна, вона завжди була у пошанi. Її із задоволенням слухають i дiти, i дорослi.

Казка запросила вас на гостини, щоб дiзнатися, чи добре ви пам’ятаємо її. Наступний конкурс - «Побрехеньки діда та баби»

Змагання на швидкість та кмітливість!!! За правильну відповідь – 1 бал

1. Як звали півника в казці « Колосок»? ( Голосисте горлечко )

2. В чий будиночок забралася Коза-Дереза? ( Зайчика )
3. Кому з героїв у скрутну хвилину допомогло гусеня ? ( Івасику-Телесику )
4. Чим пригощала Лисичка Журавля? (Молочною кашею)
5. Кого зробив дід із соломи? (Бичка)
6. Хто бігав наввипередки з їжаком? (Заєць )
7. Кого купив дід на базарі за три копи? ( Козу-Дерезу)
8. Який казковий герой народився з горошини? (Котигорошко)
9. Яка тварина прикинулася неживою серед дороги? (Лисичка)

10. Хто викрав Івасика-Телесика? (Змія )
11. Хто прогнав Козу-Дерезу із зайчикової хатки? ( Рак)
12. Як звати зеленого чоловічка з довгою бородою, який живе у пеньку? ( Ох)
13.Назвіть улюблене взуття діда з казки Коза-Дереза? (Червоні чоботи)
14. У якій казці битий небиту віз? ( Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат)
15.Кому в казці треба було відчинити, через поріг пересадити, нагодувати і спати покласти? ( Кобилячій голові)

16. Кого в казці «Рукавичка» називали іклан? (Кабана)

17.Яку нагороду за подвиг обіцяють казкові королі героям? (півцарства)

18.Як називається літальний апарат, на якому жінка вперше піднялася в небо?(мітла)

19. Як називається деталь жіночого плаття, в якій поміщаються ріки, озера та лебеді?(рукав)

20. З якого дерева ухопила Коза-Дереза листочок? (клен)

20. Хто загубив на балу черевичок?(Попелюшка)

21. В якого казкового героя може бути три голови? (змій Горинич)

22. Яка була зброя у Котигорошка? (булава)

23. Веселий чоловічок-цибулинка? (Чиполіно)

24. Хто врятував Дюймовочку від крота? (ластівка)

25. Що розбила мишка своїм хвостиком? (яєчко)

26. Хто написав казку колобок? (народна)

Ведучий: Тямуще журі підводить підсумки за останній конкурс . А ви лишень послухайте!

«Йшла дівчина по воду. Зустрів її парубок і каже: «Знімеш вінок – будеш моєю».

Не веліла матуся знімати вінок, та парубок був гарний, говорив красиво, погляд ласкавий зігрівав серце. Зняла дівчина вінок, а парубок перетворився на страшного дідька і забрав її до себе».

Тому й кажуть, що вінок оберігає від нечистої сили.

Існує декілька варіантів українського віночка. У різних місцевостях використовували стрічки різних кольорів та різні квіти. А наші бабусі переказують, що кожна квітка мала якесь значення.

Пропоную здолати командам конкурс «Запашні квіти України»

За правильну відповідь – 1 бал

«………………………………………..» розпочинати?

Вчитель:

В капелюшок пишний вбрався

І морозу не злякався,

Невеличкий цей сміливець,

Золотавий .....(чорнобривець)

Стоїть півень на току у червонім чобітку (мак)

Квітка гарненька,

На сонечко схожа,

Пелюстки біленькі,

А середина жовтенька. (ромашка)

На городі тичка, а на тичці – капличка.

Без вікон, без верха, а в ній людей без числа (мак)

Блакитні оченята

Із жита виглядають.

Хоч квіточки ці люблять,

Та з поля виганяють.(волошки)

Із перлин разочок,

Зелений листочок.

 Аромат духмяний

 Тішить ліс весняний.(конвалія)

Одяглась у біле плаття,

 Примостилась на лататті.

 Задивилася у воду

 На свою чудову вроду.(лілея)

Дуже скромна і тендітна,

Серед квітів непримітна.

 Та, якщо в руці пом'яти,

 То умить впізнаєш ...  (м’ ята)

Вчитель:    Мак вважається не тільки квіткою мрій, але й символом родючості, краси та молодості; ромашка — символом кохання, ніжності та вірності; соняшник — відданості й вірності; волошки у віночку — символ людяності; ружа, мальва і півонію — символи віри, надії, любові; м’ята — оберег дитини та її здоров’я; материнка — символ материнської любові; лілея — дівочі чари, чистота; цвіт вишні та яблуні — материнська відданість та любов; калина — краса та дівоча врода; хміль — гнучкість і розум; польовий дзвіночок — вдячність.

Вчитель: ЇЇ величність Музика! Саме вона наповнює наші серця щоденно!

А буває вона весела і серйозна, класична і сучасна...та , звичайно, українська!!!

Тож, журі, нотуйте - «Віночок українських пісень»!!!

Командам необхідно назвати назву твору і виконавця.

За кожну відповідь – 2 бали (назва +виконавець), ну, і до 12 балів виконання (Віталій Валерійович , ваше слово останнє!)

1. Ротару «Червона рута», «…………………………»

2. Народна «Ти ж мене підманула»

3. Приходько «Мамо»

1. Валевська «Палала зірочка»

2. Пономарьов «Зіронька»

3. Скрябін «Старі фотографії»

Ведучий:   Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі.
       Так, народження дитини завжди було визначною подією в житті родини, адже за народним уявленням "хата з дітьми - базар, а без них цвинтар". Вагітну жінку не можна було лаяти та ображати. Аби дитина була здоровою, до першої купелі лили свячену воду. Дівчаткам додавали меду, молока та квітів, щоб були гарними, а хлопчикам - дев'ясилу, щоб росли здоровими та дужими.
       Певна, що з наступним завданням «Народні традиції» ви впораєтеся легко!
       Розпочнемо, звісно, з команди «……………………..».
       Високоповажне журі – правильна відповідь – 1 бал!
Вчитель

ü Напій, яким заливають кутю. (Узвар)

ü Яке свято знаменувало поворот сонця з літа на осінь? (Івана Купала)

ü Якими піснями зустрічали прихід весни? (Веснянками)

ü Чим засівають на Василя? (Зерном)

ü Чого чекає уся родина на Свят-вечір, не вечеряючи? (Першої зірки)

Ведучий

ü Український символ нового року. (Дідух)

ü Що розписують до Великодня? (Писанки)

ü Коли приходить Новий рік за старим стилем? (З 13 на 14 січня)

ü Яку назву носить період, коли не можна їсти м’ясо, молоко, яйця? (Піст)

ü Що шукали в ніч на Івана Купала? (Квітку папороті)

Вчитель: І таки поласуємо варениками, млинцями та крашанками. Дивакувате поєднання. Згодні? А хто сказав, що наступний конкурс буде легким? «Українська кухня»!!! Знаєте відповідь – не мовчіть! Розкажіть! Журі – оцінюємо у 5 балів оригінальність відповіді, ну, і в 1 бал її правильність!

Розпочинаємо з команди «………………………………..». Сьогодні вам карти в руки!

1. У ресторанах Михайла Поплавського варять 50 найменувань цієї української страви. Чому вареник має таку форму? З чим їх не варили на Святий вечір?

Вчитель: Певна, що «……………………………….» проявлять свою дотепність.

2. Чому млинець не квадратний? Коли печуть млинці як обрядову їжу?

ВИСТУПИ ДІТЕЙ

Здавна вважалося, що свято Масляна символізує проводи зими та зустріч із весною. Традиції наших пращурів збереглися і понині українці весело відзначають це свято. А триває воно протягом тижня. За церковною традицією тиждень називається сирним або мясопусним — через набір страв, які прийнято готувати протягом цього періоду. Масляна не закріплена за певним днем на календарі, вона відзначається протягом останнього тижня перед Великим постом. Масляна поділяється на три частини: зустріч у понеділок, широкий четвер та прощальна неділя. Тиждень перед Масляною у наших прадідів називався «Всеїдним», або ж «Рябим». Така назва пішла від того, що саме в цей період наші прадіди намагались наїстись усіляких м’ясних страв. Отже, спочатку іде «Всеїдний тиждень» коли ще можна було вживати м`ясо, потім наступав тиждень «Масляної», протягом якого можна було їсти тільки вироби із молока та борошна (вареники зі сметаною та млинці), а вже потім наступав «Великий піст».

Вчитель: Пропоную помізкувати і нашим глядачам!!!

3. Їх фарбують, розписують, розмальовують, дряпають і крапають. Роблять це по всій Україні і вживають тільки на найсвітліше весняне свято. Про яку обрядову їжу йдеться? Що це за свято? Які великодні прикмети вам відомі?

Виступи дітей

Увійшовши до будинку, ... з освяченою паскою на руках, переступаючи через поріг, тричі примовляють: «Свята паска в будинок, вся нечисть з дому». Сідають за святковий стіл. Спочатку їдять все святе. Іноді починали з розрізання святої писанки на стільки частин, скільки було членів родини. Кожен мовчки з'їдав свою частину, а далі вже обідали холодцем, свининою, ковбасою, завершуючи трапезу паскою.

Починали святкову трапезу і з паски. Перш за все зрізали з неї верх - і давали корові, щоб було багато молока, або ж зберігали до часу, коли корова буде телитися.

У чудодійну силу шкаралупи свячених яєць також свято вірять: шкаралупу від яєць чи писанок тримають на палицях на городі, щоб не заводилися в землі черв'яки; коли садять часник, то шкаралупи прикріплюють на двох встромлених у землю палицях, сподіваючись, що часник буде круглий, як яйце.

Кістки з свяченого поросяти закопують, щоб не йшов град.

Особливим було ставлення до рушника, в якому святили паску. Його витягали, коли у жінки починалися пологи, щоб легше було.

Вчитель: Наступний, сподіваюсь не менш цікавий, конкурс «Культурологічні памꞌятки України».

Учасникам пропонується переглянути фотографії відомих споруд з різних міст України.

Ви повинні назвати об’єкт і місто, в якому він знаходиться, і щось про нього розповісти. За кожну правильну відповідь нараховується 1 бал, за додаткову інформацію про об’єкт – додатковий бал

Вчитель: Сивиною повіяло… Мабуть, потрібно козаччину згадати? Отже, наступний конкурс «Ще як були ми козаками»

Потрібно пояснити значення слів з козацького словничка (витягувати з конверта). За правильну відповідь – 1 бал

Булава – символ гетьманської влади.. Палиця з кулястим потовщенням на кінці, часом окутана металом і вкрита шишечками.

Вежа – місце, де стояли бійниці з гарматами.

Гетьман – виборний ватажок козацького війська

Куліш – польова каша, зварена з пшона.

Люлька – предмет, за допомогою якого козаки курили.

Стяг – прапор

чайка – дерев’яне судно на 20-40 весел

оселедець – чуб

тетеря – страва типу кулішу.

хорунжий – прапороносець., охоронець самого гетьмана.

Вчитель: … і така собі заморочка з бочки на козацьку тематику! За правильну відповідь - 2 бали!

1.Засновником Запорозької Січі був прославлений канівський староста, якого в народі називали Байдою. Що означає це слово? Яке справжнє прізвище та ім’я Байди?

і. БАЙДА –гуляка, за неспокійну вдачу та пристрасть до військових походів; Дмитро Вишневецький.

2.Іван, Степан, Петро та Одарка збираються на Січ. Одарка ніяк не може вирішити, що надіти на голову: хустку чи шапку? Підкажіть їй.

Вчитель: На цьому випробовування для команд завершились. Тепер журі підрахує бали й визначить переможця, а ми вшануємо рідну неньку Україну .

Рівняйсь! Струнко!

Звучить гімн України.

Оголошення оцінок + дипломи про перемогу ви урочисто отримаєте завтра!!!

Ведучий 1: Віримо, що територіальна цілісність України навіки залишатиметься непорушною. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки. Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності, повсякчас пам’ятаючи про незліченні жертви на вівтар незалежності, соборності, державності.

Учень

Молюсь за тебе, Україно,

Молюсь за тебе кожен час,

бо ти у нас одна-єдина, -

Писав в своїх віршах Тарас.

Молюсь,- казав він, щоб у тебе

Не було між людьми війни,

Щоб завжди було чисте небо

На нашій стомленій землі.

Щоб завше у садку смерека

Весняним квітом під вікном цвіла

І прилітали з вирію лелеки,

Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!

Ведучий 2: Сердечно бажаєм вам, шановні громадяни, міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє рідного краю та України!

Бій під Крутами в історичній пам'яті

Інформаційна довідка

29 січня в Україні відзначають День пам’яті героїв Крут. Саме там у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність.

Їх було триста – студенти та гімназисти. Проти них були тисячі – солдати, фронтивики та матроси більшовицької армії. Нерівний бій. Бій під Крутами, який на декілька днів віддалив захоплення Києва. Втрати сягали: до 250 юнаків, одна рота (до 30 людей) студентів і 10 старшин. Бойовий наказ наша молодь виконала.

Січень 1918 року. На столицю України насуваються озброєні до зубів більшовицькі орди під командуванням колишнього царського генерала Муравйова. Київські студенти та гімназисти, прагнучи захистити молоду Українську державу, організували Курінь січових стрільців, щоб дати гідну відсіч загарбникам.

Курінь, що налічував 300 душ, складався із студентів Українського народного університету, Університету Святого Володимира та учнів старших класів Української Кирило-Мефодіївської гімназії. Захисники, пройшовши лише семиденну військову підготовку, без сумнівів і вагань вирушили в похід проти російської армії на станцію Крути, що розташована на залізничній лінії Москва – Бахмач – Київ.

П’ять годин безперестанку студентський курінь стримував наступ червоних, втрачаючи молоді життя, під градом куль і гранат. Московські солдати без жалю багнетами проколювали юначі груди, прикладами рушниць розбивали голови, добивали поранених – розповідали очевидці тих трагічних подій.

28 студентів потрапили в полон. Муравйовці цілу ніч мордували їх, а на світанку повели на розстріл. У зимове холодне небо злетіли звуки гімну „Ще не вмерла Україна”, що його першим заспівав гімназист Григорій Пипський. Пролунала недовга кулеметна черга… В загальному бій під Крутами тривав 3 дні. 29 січня було вбито останнього з трьохсот крутівських героїв. Більшовицькі кати заборонили місцевим селянам поховати за християнським обрядом тіла захисників Києва, залишивши їх на засніженому полі.

Київ було захоплено у лютому, а вже у березні столицю УНР було звільнено.

Тільки тоді почали розшукувати тіла молодих людей, які загинули під Крутами. Вдалося знайти лише 30 скалічених тіл юнаків, більшість з яких урочисто поховали у братській могилі у Києві на Аскольдовому цвинтарі.

„Стримайте ж ваші сльози, які котяться: ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам’ять на віки вічні”, — сказав Президент УНР Михайло Грушевський під час поховання героїв.

Ця героїчна й водночас трагічна подія знаменувала початок нової епохи національного пробудження українців, усвідомлення нашого права жити на власній землі та святого обов’язку — боронити її. „Понад все вони любили свій коханий край”, — писав Павло Тичина. Визначально, що ця жертовна любов зародилася в серцях молодих людей, найкращих представників українського студентства.

Україна пишається молодими Героями. Пам’ять про них, як і та велична слава, за яку вони боролися – невмируща. Вічна їм слава.

Їх порівнюють з трьомастами спартанцями, чи з трьомастами козаками під Берестечком. Але ж ми знаємо, що загибель студентів-це символ патріотизму й жертовності українського народу, його вільної душі й незламного духу, який завжди боровся й боротиметься за кращу долю. Можна багато про це казати, але важливіше зрозуміти, що юні студенти віддали своє життя за рідну землю!

А чи зробила б так сьогоднішня молодь? Чи готова вона понести втрати за можливо краще життя в майбутньому? Ніхто не знає відповіді...
                Ось так обірвалось життя молодих людей під Крутами- в змаганні за кращу долю. Ця подія залишила свій відбиток не лише в історії і в пам’яті народу, а й в літературі. Цій трагедії Павло Тичина присвячує вірш ,,Пам’яті тридцяти”:
На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців,
Славних, молодих…
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука? —
Квитне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка…
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! —
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. —
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.
              Я вважаю, що ці юнаки здійснили великий подвиг, захищаючи рідну землю. Не кожен дорослий зважиться на таке, адже змагатися в нерівному бою, де шансів вижити небагато, мало хто погодиться. Говорити про це легко, бо ми не були там і не брали участі в цій страшній битві під Крутами, але низько вклоняємось і шануємо тих, хто там загинув. А страшніше за все - зазирнути в очі тих червоногвардійців, які вбивали молодих студентів, зовсім не відчуваючи жаху й болю. Чому обов’язково має хтось страждати? Наша рідна Україна немало смертей бачила, і її земля завжди пам’ятатиме все, що на ній відбувалося.
                На зелених схилах Дніпра стоїть дерев’яний хрест, який увінчує пам’ять загиблих під Крутом, від якого віє сумом, але відчуття гордості за цих людей ніколи не покине Україну і вітер завжди буде нести його людям.

Пам'ять про Крути

ТОДІ …

Після встановлення в Україні радянської влади про цю подію було забуто більш ніж на 70 років. Лише окремі згадки про затятий опір «контрреволюційних військ Ради» під Крутами містилися у спогадах більшовицьких воєначальників – Міхаїла Муравйова, Володимира Антонова-Овсієнка, а також радянських працях, що відображали «героїчне» становлення влади Рад в Україні.

Натомість про подвиг молоді під Крутами завжди пам’ятали українці, що жили у вільному світі. Відзначаючи дату проголошення незалежності України, вони згадували й про крутян. Один із яскравих представників української діаспори – Євген Маланюк, наголошував: «…народ, творячи з якоїсь події легенду – а Крути без сумніву, є й будуть однією з найвеличніших легенд нашої нації, – знає, що він робить. Народна мудрість і національний геній – це найвища земна справедливість – творячи свої легенди і міти, цебто підносячи дану історичну подію до височини надісториччя, ніколи – щодо вибору тієї події – не помиляються. Не помилилися вони й у випадку Крут».

У діаспорі з’являлись історичні праці, присвячені бою під Крутами, спогади очевидців і сучасників, його звеличували у своїх творах письменники, поети, митці. Однак через відсутність політичних і військових документів, достовірних даних, основою для висвітлення бою під Крутами ставали перекази і спогади, які далеко не завжди були правдивими, містили велику кількість помилок.

У Галичині культ героїв Крут поширився серед пластової молоді, яка у 1926-му створила «Курінь Старших Пластунів ім. Бою під Крутами». Згодом, ініціативу вшанування Героїв Крут перейняло львівське студентство. ІІ Студентська конференція, що відбувалася 1931 року ухвалила «вважати роковини бою під Крутами українським всестудентським святом».

Вже наступного року заходи на вшанування крутянців були проведені у Празі та інших містах Європи. Надалі вони стали невід’ємним атрибутом громадського життя українців, особливо молоді. Львівський журнал «Студентський шлях» виступив ініціатором збору матеріалів про вшанування геройського чину. Подвиг був увічнений у художніх творах, перш за все літературі. З’явилися також картини і гравюри українських митців.

П’ятнадцята річниця Крутів (1933) у Західній Україні та діаспорі відзначалася масово. Поминальні та урочисті заходи відбулися в усіх західноукраїнських містах і багатьох селах, а також центрах української еміграції: панахиди, урочисті академії, концерти, зібрання, у пресі було опубліковано низку статей, нотаток, дописів, хронік, поетичних творів про Крути.

У НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ …

В Україні відзначення бою під Крутами розпочалися лише напередодні проголошення її незалежності. 29 січня 1991 року з ініціативи Народного руху України, Студентської спілки, інших національно-демократичних організацій в Крутах було встановлено березовий хрест та відбувся перший невеличкий громадський мітинг.

На державному рівні вшановувати пам'ять героїв Крут почали в Україні лише 2004-го. За рік перед цим, у січні 2003-го Леонід Кучма підписав розпорядження «Про вшанування пам'яті героїв Крут». У багатьох містах України почали встановлювати пам'ятні знаки, в школах проводити вечори, присвячені цим подіям.

У період президентства Віктора Ющенка відзначення роковин бою під Крутами перетворилося на масштабну подію. Участь у велелюдних урочистостях брали вищі посадові особи держави, політики, представники громадськості.

У 2006-му в Крутах за участю вищих державних осіб було відкрито Меморіал пам'яті героїв Крут. Через два роки його доповнили сімома вагонами і відкритою залізничною платформою військового ешелону. Згодом у двох вагонах розташувалася музейна експозиція, присвячена бою під Крутами. До неї увійшли цікаві документи, фотокартки, схеми і карти, макети зброї та спорядження. За декілька років діяльності музей відвідали тисячі студентів й учнів багатьох міст України. Однак офіційно його так і не було оформлено, а відтак музей у Крутах, як і Музей УНР у Києві, позбавлений державного фінансування і наразі існує реальна загроза їхнього закриття.

На початку цього року на місці дерев’яного хреста на Аскольдовій могилі було встановлено справжній пам’ятник крутянцям: виготовлений із дорогого каменя «козацький хрест», у центрі якого висічений тризуб, під яким промовиста і символічна цитата із святого Євангелія: «Найбільша любов – життя покласти за друзів». Показово, що пам’ятник встановили не президенти, урядовці, депутати та інші високопосадовці, які впродовж багатьох років клялися це зробити, а звичайні громадяни.

Фактично відмовилась від політики вшанування пам’яті "Героїв Крут" нова українська влада, що прийшла з обранням Віктора Януковича Президентом України.

Досить великий суспільний розголос отримало видання нових редагованих підручників з історії України для 5 класу у 2011 році.

Зміни у новому редагованому варіанті підручника були відносно невеликими - з нього прибрали згадки про Помаранчеву революцію та битву під Крутами, скорочені розділи про УПА та Січових стрільців, інші невеликі зміни. На думку автора попереднього варіанту підручника для 5 класу Віктора Мисана, дані зміни мали сформувати неагресивний образ Росії.

УКРАЇНА – ЄДИНА КРАЇНА

Мета: ознайомити учнів з основними історичними подіями становлення державності України;формувати відчуття приналежності до України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави та українського народу;виховувати повагу до державних символів, шанобливе ставлення до традицій українців та представників інших національностей, що населяють країну; формувати почуття патріотизму та національної свідомості, виховувати любов до Батьківщини; розвивати мовлення та мислення, вміння працювати в групах.

Обладнання: пазл «Карта України», презентація «Моя країна» (слайд-шоу), аудіозапис пісень, папірці для побажань, контур тризуба, карта України.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Слайд 1

Учитель: І от ви знову в школі сіли за парти. Вітаю вас із першим уроком вашого першого дня в школі. А тема нашого першого уроку: «Україна – єдина країна» . Пропоную розпочати його Державним Гімном України «Ще не вмерла Україна»

Слайд 2

Учні підводяться, лунає гімн України

ІІ. Відкритий діалог

Учитель: Гімн – це не звичайна пісня, це урочиста пісня нашої країни, це символ державної єдності та віддзеркалення душі українського народу.

Бесіда

- Давайте поміркуємо, у які моменти нашого життя звучить Гімн України?

- Як часто ви сьогодні чуєте слова Гімну?

- Які почуття у вас виникають, коли ви чуєте Гімн?

ІII. Повідомлення теми першого уроку

Учитель: Гімн є одним із символів об’єднання людей.

- Які ще державні символи ви знаєте?

Прослухайте легенду про наші символи

Слайд 3

Настала черга середульшого сина. Йому мати в дорогу подарувала жовто-синій одяг. Своїми звитяжними справами прославив він свою матір. Дістав середній син імення Прапор.

Слайд 4

Слайди 5, 6

І з того часу ідуть поруч три брати – Тризуб, Прапор та Гімн – і прославляють рідну неньку-батьківщину.

- Чи можна сказати, що ці державні символи України мають сьогодні велике значення для єдності народу? Чому? …

Слайд 7

Учень декламує вірш Олега Колібаби:

Лиш у єдності, знаємо, треба нам йти,

Щоб нове будувати майбутнє.

Не діліться по вірі і мові, брати!

І тоді буде вдача супутня.

Ми єдині в думках і ми вільні у них.

Не керуйтесь “совковим диктатом”!

Що збудуємо ми, не збудують вони,

Лиш єдину мету треба мати.

Слайд 8-11

Учитель: Україна – це:

- щедра земля під волошковим небом;

- це задумливі степи;

- широкі поля, густі ліси та гірські вершини;

- це сині озера й річки;

- калина край вікна;

- журавель у небі і соловей у лузі;

- це рідний дім, дорога в школу;

- це рідна мова й пісня колискова;

- це мама й тато й вся родина.

Це все наша Батьківщина, наша земля, наша Україна.

Учениця декламує вірш «Україна»:

УКРАЇНА

Україно моя, для мене ти єдина,

Як рідна мати, що дала життя.

І щастя дні і в лиховісні днини

До тебе повертаю звіддаля.

Вклоняюся рідним вербам і тополям

І припаду до рідної землі.

Що маю я таку щасливу долю,

Великий Боже, дякую тобі.

Учитель: А зараз пропоную вам відчути себе знавцями нашої культури.

Слайд 12,13,14

1. Кольори нашого державного прапора (жовтий і синій).

2. Розкажіть перші рядки національного Гімну (…).

3. Президент України (Петро Порошенко).

4. Дерево, яке освячується в церкві перед Пасхою. Воно охороняє від злих сил (верба).

5. Старовинний обряд славлення різдвяних свят піснями (коляда).

6. Кущ оспіваний в українських народних піснях, символ дівочої вроди (калина).

7. Дерево-символ, з яким в українських народних піснях і переказах порівнюють струнких дівчат (тополя).

8. Український народний духовий інструмент з дерева або очерету, що має форму трубки з отворами (сопілка).

9. Чим прикрашають голову українські дівчата (вінок).

10. Національний символ України. Матері дарують його своїм дітям на щастя, на долю, відряджаючи у далеку дорогу (рушник).

IV. Слово вчителя: екскурс у минуле

Слайди 15

Учитель: Україна – країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої вікової героїчної боротьби за волю.

Шлях України торований високими степовими могилами, руїнами та прекрасними місцями.

Учениця декламує вірш «Рідний край»

Є щось святе в словах мій рідний край

Для мене – це матусі ніжна пісня

І рідний сад, від квіту білосніжний

І той калиновий у тихім лузі гай.

Його історія…. В ній стільки гіркоти!

І тим рідніший мені ти, краю рідний,

Що вже назад поламані мости,

І день встає, як райдуга, погідний.

V. Вправа «Мікрофон»

Учні колективно читають запис на слайді:

Слайд 16

Ми – патріоти – дочки і сини

Для твого блага все в житті здолаємо!

Бо ти найкращий, краю мій ясний,

Вітчизну й матір ми не вибираємо!

Слайд 17

Бесіда

- Що означає слово «патріот»?

- Але чи легко бути патріотом?

- Чи вважаєте ви себе патріотами своєї держави?

Українці – волелюбні, сильні, розумні, щирі, веселі.

Слайд 18

Учитель: Україна сьогодні – незалежна держава, наразі вона намагається стати частиною Європи. Але давайте згадаємо наше історичне минуле. ЇЇ минуле - це постійна боротьба з людьми , котрі бажали розділити землю.

Слайд 19

Не оминають нашої пам’яті:

- походи князів за часів Київської Русі;

- набіги на татар козаків під супроводом гетьманів;

- бунти під проводом Олекси Довбуша та Максима Залізняка;

- захист загальнонаціональних прав під час Першої і Другої світових воєн;

- від’єднання від СРСР утворення самостійної держави.

Люди боролися тому, що відчували себе частиною одного цілого, розуміли, що за них самих ніхто не побудує їхнього майбутнього. Нас роками відучували від мови, традицій, культури і навіть історії. Нас хотіли знищити, як націю.

Слайд 20

Протягом багатьох століть українці мріяли про незалежну державу.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла Акт проголошення незалежності України.

Цей документ припинив існування Української Радянської Соціалістичної Республіки і проголосив створення незалежної держави — України. День прийняття цього Акту є національним святом.

Перегляд вирізки з газети

Проголошення незалежності України відкрило нову сторінку в її історії.

За п’ять років після здобуття незалежності 28 червня 1996 року Верховна Рада України утвердила Конституцію України

Столиця України – місто Київ.

Учитель: Зверніть увагу на ці прапорці. На кожному з них написані слова відомих людей про любов до Батьківщини, патріотизм та єдність народу. А як ви розумієте ці афоризми?

Афоризми

1. Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя. (Сенека)

2. Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може. (Д. Байрон)

3. Той, хто в біді кидає свій народ, стає його ворогом. (Ч. Айтматов)

4. Вітчизна — це не хтось і десь, Я — теж Вітчизна. (І. Світличний)

5. Українському народу не потрібно співчуття – потрібні патріоти. Потрібен ти! (І. Олійник)

Учитель: Діти, ми з вами українці за національністю.

Слайд 21

Бесіда

- А давайте поміркуємо чи всі, хто живе на території України є, українцями за національністю?

- Хто ще проживає тут?

- Чи можемо ми сказати, що Україна – багатонаціональна країна?

Учитель: Батьківщина кожної людини починається з рідного міста чи села і об’єднує зовсім різних людей, які є патріотами своєї держави.

Учні виконують музкомпозицію «Пісня про добро»

VI. Робота в групах

Учитель: Щоб зрозуміти Україну треба побачити її красу, відчути велич її історії, доторкнутись до її культури, звичаїв і традицій, познайомитись з її щедрими, трудолюбивими людьми, які люблять свою країну усім серцем.

Слайд 22

Як казав В’ячеслав Липинський: «Без традиції нема культури, без культури нема нації». І сьогодні у нас буде чудова нагода позмагатися і пригадати, що ми вже знаємо про рідну неньку Україну.

Слайди 23-46

Завдання

1. Розказати вірш українського поета (Слайд 23)

2. Назвати прізвище та ім’я людини на фото (Слайд 23-33)

3. Заспівати українську пісню (Слайд 34)

4. Назвати визначне місце на фото (Слайд 35-44)

5. Продовжити прислів’я (Слайд 45-47)

Ø Вченому світ, а невченому…..тьма

Ø Гарно того вчити, хто хоче….. все знати.

Ø Голова не на те, щоб тільки …кашкета носити.

Ø Книга вчить як на …… світі жить.

Ø Людей питай, а свій розум …. май.

Ø Добрий початок, половина ….. діла.

Ø Маленька праця краща за велике …… безділля.

Ø Бджола мала, а й та …… працює.

Ø Вік живи – вік … учись.

VІІ. Робота в парах з картою України

Гра «Склади пазл «Моя Україна»

Учитель: Дякую вам за участь. Кожна команда проявила себе знавцем української культури. Ви вже багато знаєте про Україну

Учні виконують завдання під супровід пісні «Лиш у нас на Україні»

Слайд 48

Учитель: Зараз наша держава переживає тяжкі часи і кожен намагається допомогти, внести свій вклад у майбутнє. Ми пам’ятаємо наших героїв, які цієї зими боролися проти несправедливості, стояли на смерть за незалежність нашої держави. «Небесна сотня» називають їх, низький їм уклін. Ми серцем і душею з тими, хто й ці дні боронить нашу свободу на сході України, пам’ятаємо тих хто віддав своє життя задля нашого щасливого майбутнього. Давайте хвилиною мовчання вшануємо їхню пам’ять… (хвилина мовчання)

Лунає метроном

VIII. Інтерактивна вправа «З теплом у серці» (Побажання Україні)

Учитель: Дуже хочеться щоб в нашій країні панував мир…. А що б побажали ви? Напишіть свої думки на аркушах паперу та приклейте до нашої карти. Хто бажає зачитати?

IX. Підсумок

Слайд 49-51

Учитель: Пам’ятайте, діти, ви – майбутнє України. То ж своїми знаннями, працею, здобутками примножуйте її культуру, своїми досягненнями славте її. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте свій народ і його мелодійну мову. Шануйте себе і свою гідність, і шановані будете іншими.

Слайд 52

Гра «Розташуй букви – утвори назву»