АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖУВАНОЇ ПРОБЛЕМИ "Мотивація навчальної діяльності учнів"

АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖУВАНОЇ ПРОБЛЕМИ

               Проблема забезпечення пізнавальної активності учнів у навчально-виховному процесі сьогодні є однією з найактуальніших, оскільки з переходом до основної школи в учнів  помітно зменшується інтерес до навчання, невпинно скорочується обсяг та якість засвоєного навчального матеріалу, вчителю все важче вдається залучити дітей до повноцінної інтелектуальної діяльності. Вступає у дію протиріччя між необхідністю здійснити учнями навчальну діяльність у повному обсязі та відсутності в них внутрішньої потреби до навчання. Жорсткі відносини у суспільстві зробили підлітків більш агресивними та жорстокими. Інколи вони дозволяють собі панібратське ставлення  до вчителів. Чітко проявляється неприйняття оцінок дорослих, незалежно від їх правильності. Не на нашу користь грають й інші відволікаючі фактори. Навколо вирує життя, існує безліч спокус (телебачення, комп’ютер), а тому, коли школяр стоїть перед вибором між необхідністю робити потрібні, але не завжди захоплюючі домашні завдання та можливістю перегляду бойовика або телепередачі, то найчастіше перевага віддається останньому.

             Начебто і створюється багато для   навчання. А причина проблеми проста - дитина не розуміє, навіщо їй це потрібно. Тобто немає мотивації.

             У молодшому шкільному віці вона ще є. Ідучи до школи, першокласники пристрасно бажають добре вчитися, щоб радувати оточуючих. Бажання бути кращим, подобатись іншим. Діти навіть ображаються, якщо їм не задають домашнє завдання, не оцінюють. Творчий педагог молодшої школи використовує у своїй роботі ігрові методи, розвиває, спонукає до творчості. І маленький фантазер відповідає взаємністю.

              Наведені нижче цифри соціологічного опитування учнів школи  говорять все ж таки про існування проблеми відвідування школярами навчального закладу, а отже, і мотивації навчальної діяльності останніх. Споглянемо на результат опитування:

-         98,8%  учнів початкової школи з радістю вдвідують заняття, але 1,2% учнів мають негативне відношення до школи;

-         54,6% учнів середньої школи відповіли, що їм цікаво на уроках, а 45,4% не хочуть ходити до школи;

-         у старшій школі 62,6% учнів із задоволенням навчаються у школі, їм цікаво на уроках, вони хочуть більше знати, але 37,4% учнів виявили негативне відношення до навчання. Діючим стимулом є домовленість з батьками або прагнення зайняти певну позицію поваги у колі друзів.

         Вивчення діючих спонукань, які зумовили б  пізнавальну активність учнів,  є центральною проблемою дидактики і педагогічної психології. На загальнотеоретичному рівні проблеми формування мотивації особистості

досліджували у своїх роботах такі психологи і дидактики, як Б.Баєв, Д.Єльконін, Г.Костюк, О.Леонтьєв, І.Підласий та інші.

            Зокрема вчені Н. Менчинська, О. Леонтьев, С. Рубінштейн, Г. Щукіна зазначають, що основною умовою і засобом формування та закріплення пізнавального інтересу є діяльність, спрямована на певну галузь чи предмет.

           Л. Фрідман й І. Кулагіна серед причин виникнення інтересу на свідомому рівні називають: новизну об'єкта пізнання або його зміни; образи-цілі, що мають здатність викликати інтерес і змінюються у процесі дій індивіда, спрямованих на їх досягнення.                                           

             А. Маркова підкреслює доцільність у формуванні інтересу систематичної взаємодії складових мотиваційної сфери (смислу учіння, мотивів, цілей, емоцій), тобто через зміни в мотиваційній сфері можна керувати збільшенням інтересу учнів до учіння.

              Н.Морозова впливовими умовами вважає створення позитивних переживань, подолання негативного ставлення до виховання свідомого відношення до учіння, розуміння значущості учіння, його особистісного та соціального смислів.
              В. Ротенберг та С. Бондаренко виокремлюють основні психолого-педагогічні умови, з дотриманням яких виникає та дістає розвитку інтерес до учіння: різноманітність навчальної діяльності; залучення учня до процесу самостійного пошуку і "відкриття" нових знань, необхідних для розв'язку задач проблемного характеру; навчання повинно бути складним, але доступним,  бо занадто легкий і занадто важкий матеріал не викликає інтересу; яскравість, емоційність навчального матеріалу, захоплення самого вчителя з величезною силою впливають на учня, на його відношення до навчання; якщо частіше перевіряється й оцінюється робота учня, то цікавіше йому працювати.

            У процесі вивчення  даної проблеми ми  ознайомилися  і зі статтею Т.Гладишевої «Формування мотивів та мотивації навчально-пізнавальної діяльності як психолого-педагогічної проблеми». У вказаній роботі обґрунтовано наукові основи формування мотивів і мотивації навчальної діяльності, подано класифікації мотивів за О.Леонтьєвим, О.Савченком,  І.Підласим, а також розкрито психолого-педагогічні умови формування мотиваціх навчальної діяльності.

             Не менш цікавим було дослідження Г.М.Кузьменко психолого-педагогічних умов формування пізнавального інтересу студентів на заняттях з фізики, зокрема у контексті її викладання у вищих технічних закладах освіти.       

              Проте предметне дослідження  системи навчальних спонукань, які зумовили б пізнавальну активність учнів, у навчально – методичній літературі вчителя середньої школи, на жаль, знаходиться на недостатньому рівні вивчення. Тому ми у  роботі спробуємо накласти проблему мотивації навчальної діяльності учнів на  структуру побудови  уроків з української мови та літератури з актуальною на сучасність змістовою лінією  – формування громадянської позиції учасників навчально-виховного процесу (учитель - учні - їхні батьки - оточуючі).

            

        Предмет дослідження – система спонукань, які зумовлюють пізнавальну активність учнів.

          

         Об’єкт дослідження – вихованці навчально-виховного процесу старшої школи.

         Завдання, які визначать зміст нашого дослідження:

1.   1.   Дослідження проблеми зовнішніх і внутрішніх мотивувань навчальної активності учнів старшої школи.

2.  2.    Ілюстрування поданого теоретичного матеріалу фрагментати  власних уроків з української мови та літератури.

3.   3.   Вибірка практичного матеріалу у відповідності до змістової лінії уроків: формування культурологічної свідомості учасників навчально-виховного процесу.

4.   4.   Побудова системи уроків з порушеної проблеми «Формування культурологічної позиції на уроках словесності у системі мотивації навчальної діяльності як засобу розвитку пізнавальної активності учнів».

5.     5. Звітування про виконання річного навчального проекту «Фольклорна спадщина Щорсівщини».